четвер, 12 березня 2015 р.

Тимчасовий доступ до речей в порядку ст. 159 КПК України




Відповідно до положень ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості 
- ознайомитися з ними, 
- зробити їх копії та, 
- у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження та здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді.

вівторок, 10 березня 2015 р.

Про дива податкової еквілібристики: зустрічна перевірка


Податкова, з одного боку, декларуючи свою відкритість та готовність співпрацювати з платниками податків, з іншого – своїми діями доводить зовсім протилежне: Акти перевірок, внутрішні листи-роз’яснення фіскальних органів рясніють такими поняттями як «податкові ями», «безтоварність господарських відносин», «адреси масової реєстрації»… що окрім «алергічної реакції» у підприємців останнім часом не викликає, адже підприємці вже навчилися ефективно захищатися.
Як відомо з криміналістики, ідеальний злочин – злочин з мінімальними доказами, тому податківці, слідуючи такому постулату, намагаються залишати менше  слідів від своєї  «діяльності», а тому для суб’єктів господарювання така прихована тактика стає подекуди справжньою неприємною несподіванкою.
Наразі, хвиля масового визнання в Актах перевірки податківців нікчемних договорів, неможливості здійснення господарських операцій в силу відсутності кадрових та матеріальних ресурсів йде на спад, однак доволі масово почали застосовуватися зустрічні звірки, чи то, в розумінні фіскалів, «зустрічні перевірки».
До безпосереднього проведення зустрічної звірки йде підготовча робота – підприємці отримують Запити на отримання інформації та її документальне підтвердження на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України (за формою Додатку № 2 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок).

четвер, 5 березня 2015 р.

Плати за втрачений вантаж? А скільки?


Відповідь на запитання: «Як визначити вартість втраченого, пошкодженого вантажу», - доволі очевидна. Тим не менше практика диктує своє бачення проблеми, до того ж учасники перевезень (клієнти, експедитори, перевізники) у спірних питаннях майже завжди мають діаметрально протилежні позиції.
Чимало транспортних компаній в своїх стандартних договорах зазначають, що відшкодовуються лише реальні збитки (вартість втраченого, пошкодженого вантажу), усе інше (упущена вигода, штрафи третіх осіб, моральна шкода) відшкодуванню не підлягає.

Дещо про відповідальність працівника за розголошення комерційної таємниці



У чинному Кодексі законів про працю поняття «комерційна таємниця» не визначене, що призводить до складнощів у створенні ефективної системи захисту комерції таємниці на підприємстві, попередженню витоку та відшкодуванню завданої шкоди.
Чимало іноземних компаній включають і в угоди з контрагентами, і в трудові договори (контракти) з працівниками певні застереження щодо використання комерційної таємниці. Безумовно, на Заході цьому компоненту комерційної діяльності приділяється достатньо уваги. Власне, сама практика та конкуренція диктує таку потребу, чого не скажеш про українські реалії.

середу, 4 березня 2015 р.

Чи правомірне відпрацювання працівником, який вийшов із щорічної відпустки робочих днів, які переносилися з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів?




Відповідно до положень ст. 67 Кодексу законів про працю України з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73 КЗпП України), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

вівторок, 3 березня 2015 р.

Якої тривалості може бути надана відпустка працівникові, якщо його робоче місце знаходиться в зоні проведення АТО?





Відповідно до положень ст. 26 ЗУ «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

понеділок, 2 березня 2015 р.

Виплата грошової компенсації за невикористані відпустки працівнику




Відповідно до положень ст. 24  ЗУ «Про відпустки» за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
Виходячи з приписів ст. 6 ЗУ «Про відпустки» щорічна відпустка за загальним правилом надається працівникам не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.