четвер, 30 липня 2015 р.

Сторони можуть змінити позовну давність в трудових відносинах?


Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.


Прийняття на роботу працівника у вихідний день



Чинне законодавство України про працю не містить норм, що забороняють укладати трудовий договір у вихідні дні за умови, що зазначені дні на підприємстві є робочими відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору (додатками до яких зазвичай є графіки роботи, змінності).

Відповідно до статті 24 КЗпП наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлюється під розписку, може бути видано як перед допуском працівника до роботи, так і після фактичного допуску (але в наказі обов'язково має бути зазначатися дата початку роботи).

(Лист Міністерства соціальної політики України від 23.01.2014 р. № 13/06/186-14
"Щодо прийняття на роботу у вихідний день")


юрист / lawyer
067 86 244 17



#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства, 

понеділок, 27 липня 2015 р.

Одинока матір - хто ти?


Перш за все слід зазначити, що чинним законодавством поняття «мати-одиначка» не визначене, а в практиці використовується правова категорія «одинока матір».
Натомість визначення «одинока матір» наведене в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. за № 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 ЗУ «Про відпустки».
Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'ю слід вважати (1) жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; (2) вдову; (3) іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Однак, пункт 5 частини тринадцятої статті 10 ЗУ «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, а тому факт утримання (отримання аліментів) для надання відпустки значення не має.

АТО мобілізація



У березні-квітні 2014 року було оголошено про часткову мобілізацію, розпочато АТО на сході України.
Тривала антитерористична операція і окупація української території однозначно позначилися на веденні бізнесу в нашій країні.
Зрозуміло, що подібні обставини є виключними та унікальними, але від цього нинішнім підприємцям не легше. Доводиться пристосовуватися та переглядати свої бізнес плани: коригується цінова політика, збільшується ризик втратити активи.
Більше того, нормативне регулювання не встигає за суспільними процесами, створюється законодавчий вакуум. Проте держава на бізнес покладає ще і додаткові обов’язки: мобілізація працівників та виконання військово-транспортного обов’язку, введення військового збору на заробітну плату, тощо.
Відсутність запропонованою державою адекватних правових концепцій та ефективних засобів, підштовхує підприємців на свій страх та ризик вести бізнес та самотужки вирішувати власні проблеми.

вівторок, 21 липня 2015 р.

Огляд судової практики з трудового законодавства



Як відомо, у двох юристів, три точки зору, але коли справа доходить до судового розгляду, то такий спір «обростає» численними правовими позиціями конкретних суддів, які на озброєння беруть системний аналіз законодавства та своє внутрішнє переконання.
Незважаючи на те, що в рамках цивільного процесу чималу частку займають трудові спори, від цього якість судових рішень кращою не стає, більше того, судді місцевих судів загальною юрисдикції неохоче «впроваджують» в правозастосовну практику рекомендації та правові висновки Верховного Суду України,  Конституційного Суду України.

понеділок, 20 липня 2015 р.

Зовнішня реклама чи вивіска?



Існують два поняття «інформаційна вивіска» та «зовнішня реклама».
Проте все одного необхідно розробляти та погоджувати паспорт, але для зовнішньої реклами необхідно ще і отримувати дозвіл, який видається безплатно (звісно, на практиці вартість влетить в копієчку).
Що є вивіскою, а що зовнішньою рекламою, загалом можна дізнатися в ЗУ "Про рекламу" та відповідними актами місцевих рад відповідної території.

Енергетичні етикетки на побутових приладах




На даний момент в обов'язковому порядку на побутових приборах, а саме: холодильники, морозильники, пральні машини, - необхідно наносити енергетичні етикетки (Постанова КМУ від 07.08.2013 року № 702 "Про затвердження технічних регламентів щодо енергетичного маркування").