Новий Закон про державну реєстрацію фізичних та юридичних осіб вже підписано.

 | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

На даний час Закон № 677-VIII  від 15.09.2015  року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»  вже підписаний Президентом.

Пропонується, що, у випадку прийняття законопроекту, чинності набувають нововведення вже з 1 січня 2016 року, але, як завжди технічна реалізація урядом закону має завершитися остаточно до січня 2017 року.  Законопроект був зареєстрований в парламенті 2 червня 2015 року. Юридичним, науково-дослідними управліннями парламенту були висловлені доволі суттєві зауваження щодо неузгодженості норм з чинним законодавством, а певні положення дублюють вже наявні норми, які свого часу були визнані неконституційними, крім того, державний бюджет на наступний рік має врахувати положення законопроекту, адже є реальний ризик недофінансування  положень закону, а отже його реалізації.

Набуття чинності нормативно-правових актів

Вид нормативно-правового акту	Порядок набрання чинності	Правові підстави
Міжнародні договори, що потребують ратифікації	Закон про ратифікацію набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо  інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування в офіційному друкованому виданні.	cт. 9 Закону України «Про міжнародні договори України» вiд 29.06.2004 р. №1906-IV cт. 94 Конституції України
Міжнародні договори, що не потребують ратифікації	Міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов’язковість міжнародного договору в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.	cт. 14 Закону України «Про міжнародні договори України» вiд 29.06.2004 р. №1906-IV
Закони України	Через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.	cт. 94 Конституції України п. 4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Постанови, розпорядження і інші акти (резолюції, декларації, звернення, заяви) Верховної Ради України	Через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо  інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.	п. 4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Акти Президента України (укази, розпорядження)	Через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо  інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.	п. 4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Постанови, Розпорядження Кабінету Міністрів України	З моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.	п. 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Постанови, Розпорядження Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов’язки громадян	З моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах, але не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях	п. 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер	Через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.	п. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 р. №493/92
Нормативно-правові акти з питань митної справи	Через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі, якщо такі нормативно-правові акти не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності.	п. 1 ст. 2 Митного кодексу України
Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру та акти з обмежувальними грифами	Можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.	п. 7 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. № 503/97
Нормативно-правові акти  Національного банку	З дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті.	ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» вiд 20.05.1999 р. №679-XIV
Нормативно-правові акти органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування	З дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.	ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 р. №280/97-ВР
Нормативно правові акти місцевих державних адміністрацій	Підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому  органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.	Абз. 5 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. №586-XIV

#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

І знову фіскали розказують про факсиміле :)

 | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

На думку податкової, на первинних документах факсиміле ставити можна! Проте податкова у своєму нещодавньому листі не наводить переліку документів, які можна вважати первинними.   Крім того, слід нагадати, що податкова однозначно вважає, що на звітності застосування факсиміле не допускається.

Обережно: договір поставки! Деякі нюанси, які стануть у нагоді кожному підприємцю

Судова практика | Віртуальна бібліотека | Судові юристи

Договір – це добре, а його виконання – ще краще

Чи не найпоширенішим договором в сфері господарювання є договір поставки, який, зрозуміло, має певні нюанси складання та виконання. Разом з тим у законодавстві не знайти тих універсальних положень, які б убезпечили покупця та продавця на всіх стадіях існування договору, починаючи від його підписання та закінчуючи можливим судовим розглядом спору.

Виходячи з досвіду договірної роботи та судової практики, хотілося б зупинитися на деяких важливих аспектах.

Перш за все нагадаємо, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відношення, що виникають з договору поставки, врегульовано положеннями ст. 264 – 271 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Разом з тим, при складанні даного договору слід враховувати, що до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, тобто ті питання, що не врегульовані положеннями ГКУ про поставку, розкриті у відповідному розділі Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), яким регламентуються відносини в сфері купівлі-продажу (ст. 655 – 697).

Курс валюти в первинних документах

 | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

Згідно з п. 39-1.1 ст. 39-1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), для цілей визначення податкових зобов'язань зі сплати податків та зборів (в тому числі митних платежів) протягом усієї доби застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов'язань.

У Постанові НБУ від 12.11.2003  № 496  «Про затвердження Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів»:

9. Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Положення, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.

Якщо Акт був складений 1 жовтня, то курс буде діяти до цього Акту, який був встановлений станом на попередній день (ФОРМАЛЬНИЙ БІК МЕДАЛі), тобто  30 вересня, ОДНАК як йдеться в повідомленні НБУ:

З 31 березня 2015 року офіційний курс гривні до іноземних валют і курс банківських металів, щодо яких передбачено щоденне встановлення офіційного курсу, буде встановлюватися наприкінці робочого дня і починати діяти із наступного робочого дня.

Фізично НБУ встановлює курс о 18:01 кожного дня, а починає він діяти з 0 годин наступного дня встановлення.

Вся проблема в тому, що НБУ вводиться в оману користувачів та буквоїдів юристів із-за слова "встановлює":)

Якби на сайті НБУ було написано дуже просто: курс _______ станом на ______ наступний, - то не виникало зайвих питань.

З урахуванням всього, то якщо складаємо Акт, незалежно чи-то наприклад о 0:01 01.10.2015 року, чи 18:18 01.10.2015 року відповідного дня, то курс беремо той, який зазначений на офіційному сайті НБУ станом на 01.10.2015 року.

Євген Власов / Евгений Власов / Eugene Vlasov

юрист / lawyer

067 86 244 17 

#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

Порядок внесення доповнень до митної декларації: ризики та наслідки

 | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

Положеннями ст. 259 МК України, а також п. п. 33 – 38 Порядку Постанова КМУ від 21.05.2012 року за № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» регламентується порядок внесення змін до митної декларації.

За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

У заяві за формою згідно з додатком 3 Порядку КМУ від 21.05.2012 року, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Про великі та маленькі літери в ПДВ-накладних

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України серед обов’язкових реквізитів, які повинна мати податкова накладна є, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг.

Слід звернути увагу на те, що йдеться саме про назву, а не про розмір літер у назві, однак це не завадило податківцям по-своєму тлумачити норму ПКУ: