РРО (касовий апарат) забули зняти з реєстрації?

 

 ---/---

[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація  | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]

 

---/---

 

 

Як одну з панацей «боротьби» з тіньовою економікою та готівковими (неконтрольованими державою) операціями влада розглядає застосування реєстраторів розрахункових операцій загалом і щодо платників єдиного податку, яких використовують під час податкової оптимізації, зокрема.

 

Як відомо, в силу приписів п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») фізичні особи-підприємці другої та третьої груп єдиного податку, у яких обсяг доходу перевищує 1 млн. грн., зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – «РРО»), натомість підприємці, які реалізовують технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані використовувати РРО у будь-якому випадку.

 

Для усіх інших суб’єктів господарювання слід керуватися положеннями  п. 2 Постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого, установлені граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій продажу  товарів (надання послуг) в  розмірі 250 тис. грн., 500 тис. грн. в залежності від виду операції (торгівля квасом, роздрібна торгівля на території села суб’єктами кооперації, тощо).

 

В інших випадках – застосування РРО є обов’язковим. Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про РРО» суб′єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов′язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Натомість, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

 

У разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг) виключно у безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку такі розрахунки будуть вважатися безготівковими та можуть проводитися без застосування РРО (індивідуальна податкова консультація від 11.05.2018 № 2099/ІПК/26-15-14-09-13/ІПК), більше того, у випадку перевищення фізичною-особою підприємцем – платником єдиного податку обсягу доходу в 1 млн. грн., то обов’язку застосовувати РРО у такого підприємця не виникає (індивідуальна податкова консультація від 07.09.2017 р. № 1853/ІПК/18-28-14-06).

 

Відповідно до положень Наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій»  (далі – «Порядок») суб′єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства (1) повинні застосовувати РРО, (2) виконати його персоналізацію, опломбувати, зареєструвати в фіскальній службі та (3) перевести у фіскальний режим роботи.

 

Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідних документів від платника податків проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи фіскальної служби та надає такому суб′єкту відповідне реєстраційне посвідчення РРО.

 

 

Забули скасувати реєстрацію РРО

 

Згідно з положеннями Порядку реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, зокрема, коли  (1) суб′єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО; (2)  вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО; (3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.

 

Проте трапляються випадки, коли компанії з тих чи інших причин не подають заяву про скасування реєстрації РРО.

 

У такому випадку, скасування реєстрації має відбуватися в примусовому порядку самим фіскальним органом.

 

При цьому, контролюючий орган за 1 місяць до відповідної дати зобов′язаний повідомити підприємство про необхідність самостійного зняття з реєстрації РРО, а в разі, якщо платник податків не подасть (1) заяву, (2) довідку з центру сервісного обслуговування про розбломбування, (3) реєстраційне посвідчення РРО (технічний паспорт), то податковий орган за місцем реєстрації РРО приймає протягом 2 робочих днів рішення про скасування реєстрації РРО та скасовує реєстрацію РРО самостійно.

 

Фінансові санкції

 

У разі використання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України «Про РРО». Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог законодавства і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО» у таких розмірах:

 

- вчинене вперше – 1 гривня;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п.1 ст.17 Закону №265, товарів (послуг).

 

Беручи до уваги судову практику застосування штрафних санкцій у сфері використання РРО (ст. 17 ЗУ «Про РРО»), то за період з 2015 р. по 2017 р. контролюючими органами не застосовувалося санкцій за те, що суб′єкт господарювання не подав документів для реєстрації скасування РРО.

 

У той же час, у справі № 815/881/16 (Постанова апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016) серед інших порушень суб′єкта господарювання було і те, що ним застосовувалося РРО, яке хоча і було зареєстровано в Державному реєстрі РРО, однак термін його експлуатації закінчився. У цій ситуації до компанії було застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн., як за перше порушення протягом календарного року відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО».

Це означає, що лише в разі, якщо під час перевірки буде встановлено саме факт використання РРО, термін служби якого закінчився, то до компанії можуть бути застосовані фінансові санкції за невиконання обов′язків, передбачених ст. 3 ЗУ «Про РРО»: використання РРО з порушенням порядку, включене до Державного реєстру РРО.

 

Дані обставини та факти можуть бути встановлені лише в рамках проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ.

 

Як же без адміністративної відповідальності?

 

Крім того, відповідно до ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – «КУпАП») за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснювали розрахункові операції з порушенням законодавства, та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

У судовій практиці за період з 2015 р по 2017 р відсутні справи про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 155-1 КУпАП на тій підставі, що суб′єкт господарювання не подав документи для скасування реєстрації РРО.

 

У той же час, до адміністративної відповідальності за цією статтею притягуються особи за невидачу фіскального чека, невідповідності фактичної кількості грошових коштів з даними, зазначеними в звітах РРО, проте беручи до уваги положення ст. 38 КУпАП, до адміністративної відповідальності особа повинна бути притягнута на підставі відповідного рішення суду протягом 3 місяців з моменту вчинення адміністративного правопорушення. Проте подібні справи розглядаються більше трьох місяців, а тому виходить, що, зазвичай, порушнику вдається уникнути покарання.

 

 ****

Маєте запитання? 

Instagram | Телеграм | +380 67 86 244 17 | 

 

 

**** 

| наші успішні справи |

 

 

****

РРО (касовий апарат) в інтернет-торгівлі. Позиція податкового адвоката.

  ---/---

[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація  | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]

 

---/---

 

На початку квітня цього року, податковою службою було розміщено в реєстрі індивідуальних податкових консультацій щодо необхідності застосування РРО, якщо продаж товару (послуги) здійснюється в мережі інтернет, а покупець (споживач) розраховується за допомогою платіжних систем Portmone, Liqpay (індивідуальна податкова консультація ДФС України від 01.04.2019 № 1368/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Чи має право суб'єкт господарювання під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст.177 ПКУ.

Згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Статтею 177 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб, та відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Отже, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 78.1.3 п. 78 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема якщо платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

Чи має право платник єдиного податку зарахувати позику в рахунок виплати дивідендів? Позиція податкового адвоката

 

 ---/---

[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація  | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]

 

---/---

 

В умовах постійних законодавчих змін, непередбачуваності ринку, бізнесу доводиться проявляти неабияку гнучкість та далекоглядність.Різноманітні форми зарахування зустрічних вимог є одними зі способів оптимізації бізнес процесів, недопущення вимивання обігових коштів та належного виконання компанією своїх зобов’язань перед партнерами та інвесторами.

Хто відповідає за шкоду внаслідок ДТП, якщо транспортним засобом керував ні працівник, ні субпідрядник власника цього засобу, а інша особа?

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі – «ЦК України») шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 

Розлучення. Поділ. Спір. Судова практика ВС

Розлучення. Поділ. Спір. Судова практика ВС

 

Часом виходить так, що рівноправний союз дружини та чоловіка перетворюється в конфронтацію по всіх фронтах. На озброєнні сторін конфлікту норми закону та  психологічні засоби, тиск та шантаж.

 

Мета одна – здобути якомога більше активів та залишити поза грою свого супротивника, колишнього (колишню), з яким (якою) давалася обітниця перед вівтарем бути в горі та в радості.

 

Залік однорідних вимог: єдиний податок

Зарахувати не можна: дивіденди, позика для єдинника

В умовах постійних законодавчих змін, непередбачуваності ринку, бізнесу доводиться проявляти неабияку гнучкість та далекоглядність.

Різноманітні форми зарахування зустрічних вимог є одними зі способів оптимізації бізнес процесів, недопущення вимивання обігових коштів та належного виконання компанією своїх зобов’язань перед партнерами та інвесторами.

Проблема зарахування дивідендів учаснику в рахунок погашення заборгованості по позиці такого учасника перед підприємством турбує допитливих юристів та бухгалтерів.