---/---
[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]
Як одну з панацей «боротьби» з тіньовою економікою та готівковими (неконтрольованими державою) операціями влада розглядає застосування реєстраторів розрахункових операцій загалом і щодо платників єдиного податку, яких використовують під час податкової оптимізації, зокрема.
Як відомо, в силу приписів п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») фізичні особи-підприємці другої та третьої груп єдиного податку, у яких обсяг доходу перевищує 1 млн. грн., зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – «РРО»), натомість підприємці, які реалізовують технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані використовувати РРО у будь-якому випадку.
Для усіх інших суб’єктів господарювання слід керуватися положеннями п. 2 Постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого, установлені граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій продажу товарів (надання послуг) в розмірі 250 тис. грн., 500 тис. грн. в залежності від виду операції (торгівля квасом, роздрібна торгівля на території села суб’єктами кооперації, тощо).
В інших випадках – застосування РРО є обов’язковим. Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про РРО» суб′єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов′язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Натомість, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Відповідно до положень Наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – «Порядок») суб′єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства (1) повинні застосовувати РРО, (2) виконати його персоналізацію, опломбувати, зареєструвати в фіскальній службі та (3) перевести у фіскальний режим роботи.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідних документів від платника податків проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи фіскальної служби та надає такому суб′єкту відповідне реєстраційне посвідчення РРО.
Забули скасувати реєстрацію РРО
Згідно з положеннями Порядку реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, зокрема, коли (1) суб′єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО; (2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО; (3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.
Проте трапляються випадки, коли компанії з тих чи інших причин не подають заяву про скасування реєстрації РРО.
У такому випадку, скасування реєстрації має відбуватися в примусовому порядку самим фіскальним органом.
Фінансові санкції
У разі використання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України «Про РРО». Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог законодавства і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО» у таких розмірах:
- вчинене вперше – 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п.1 ст.17 Закону №265, товарів (послуг).
Беручи до уваги судову практику застосування штрафних санкцій у сфері використання РРО (ст. 17 ЗУ «Про РРО»), то за період з 2015 р. по 2017 р. контролюючими органами не застосовувалося санкцій за те, що суб′єкт господарювання не подав документів для реєстрації скасування РРО.
У той же час, у справі № 815/881/16 (Постанова апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016) серед інших порушень суб′єкта господарювання було і те, що ним застосовувалося РРО, яке хоча і було зареєстровано в Державному реєстрі РРО, однак термін його експлуатації закінчився. У цій ситуації до компанії було застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн., як за перше порушення протягом календарного року відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 ЗУ «Про РРО».
Це означає, що лише в разі, якщо під час перевірки буде встановлено саме факт використання РРО, термін служби якого закінчився, то до компанії можуть бути застосовані фінансові санкції за невиконання обов′язків, передбачених ст. 3 ЗУ «Про РРО»: використання РРО з порушенням порядку, включене до Державного реєстру РРО.
Дані обставини та факти можуть бути встановлені лише в рамках проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ.
Як же без адміністративної відповідальності?
У судовій практиці за період з 2015 р по 2017 р відсутні справи про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 155-1 КУпАП на тій підставі, що суб′єкт господарювання не подав документи для скасування реєстрації РРО.
У той же час, до адміністративної відповідальності за цією статтею притягуються особи за невидачу фіскального чека, невідповідності фактичної кількості грошових коштів з даними, зазначеними в звітах РРО, проте беручи до уваги положення ст. 38 КУпАП, до адміністративної відповідальності особа повинна бути притягнута на підставі відповідного рішення суду протягом 3 місяців з моменту вчинення адміністративного правопорушення. Проте подібні справи розглядаються більше трьох місяців, а тому виходить, що, зазвичай, порушнику вдається уникнути покарання.
****
Немає коментарів:
Дописати коментар