---/---
 |
| податковий адвокат, податкова консультація, супровід податкових перевірок |
---/---
Час від часу платники податків, отримуючи квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, подають письмові пояснення, а згодом і скаргу на рішення про блокування цієї накладної, проте не прикріплюють (не долучають) увесь пакет первинних документів.
1. Рішення про неврахування таблиці можна оскаржити в судовому порядку, про
це свідчить п. 22 Постанови КМУ за № 1165 від 11.12.2019 Порядку зупинення
реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних»:
22. Таблиця
даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення
суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку,
яке набрало законної сили.
Нижче наводжу позицію податківців та їхній погляд, який не завжди
збігається з позицією автора та судовою практикою.
Дохід від
надання нерухомості в оренду, житловий найм оподатковуватиметься податком на
доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 %. Також зазначений дохід є об’єктом
оподаткування військовим збором (ВЗ) за ставкою 1,5 %.
При цьому
сам об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати,
зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного
платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу
встановлюється органами місцевого самоврядування. Якщо мінімальну вартість не
встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт
оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в
договорі оренди.
3. ОБИДВІ СТОРОНИ – ФІЗИЧНІ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦІ
У разі
реєстрації підприємцем та обрання спрощеної системи оподаткування податок
складатиме:
-
для ІІ групи платника єдиного податку - 20% від мінімальної
заробітної плати щомісячно (ставка єдиного податку встановлюється у
відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року);
-
для ІІІ групи платника єдиного податку - 5% від
отриманого доходу (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) або 3% від
отриманого доходу (+ сплата ПДВ ).
Фізичні
особи - підприємці не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, у
разі якщо надають в оренду:
-
земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара;
-
житлові приміщення та/або їх частини з площею більше ніж
100 квадратних метрів;
-
нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, з площею
більше ніж 300 квадратних метрів.
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
---/---
З 2017 року дохід для цілей оподаткування почав визначатися за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 п 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»), а податківці отримали можливість покращувати свої навички в сфері бухгалтерського обліку під час податкових перевірок платників податків. Якщо донедавна контролери приділяли увагу податку на додану вартість, то вже з 2018 року черга дійшла і до податку на прибуток.
Війна з податковими ямами та транзитерами є класикою судової практики, проте час від часу з’являються нові типи спорів з фіскалами: повернення надмірно сплаченого податку на прибуток внаслідок сплати авансів у минулих податкових перевірках, відображення показників податкового кредиту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість тощо.
Останнім часом контролери потрохи відходять від класики та урізноманітнюють свою роботу, а дисконтування має стати новим типом «озброєння» фіскальної служби, у зв’язку з чим з’являються перші «ластівки» - судові рішення.
Основні баталії точаться навколо визнання зобов’язань платника податків перед своїми контрагентами поточними чи довгостроковими, і, відповідно, виникнення обов’язку у такого платника щодо дисконтування відповідних зобов’язання.
Визначення поняття «зобов’язання» за цивільним законодавством та бухгалтерським обліком
У свою чергу, відповідно до положень Національних правил (стандартів) бухгалтерського обліку за № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджених Наказом Мінфіну України за № 73 від 07.02.2013 (далі – «П(С)БО за № 1») зобов’язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому , як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
З урахуванням, положень п. п. 5, 6 П(С)БО за № 11 «Зобов’язання», затверджених Наказом Мінфіну за № 20 від 31.01.2000 (далі – «П(С)БО за № 11») зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.
З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на: (1) довгострокові, (2) поточні, (3) непередбачені зобов’язання, (4) доходи майбутніх періодів.
Дисконтуванню підлягає не все
Відповідно до П(С)БО за № 11 поточні зобов’язання - зобов′язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Натомість, довгострокові зобов′язання - всі зобов′язання, які не є поточними зобов′язаннями та відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.
У свою чергу, поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення, що дорівнює саме недисконтованій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Отже, відповідно до норм національних стандартів, лише довгострокові зобов’язання на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов′язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Як завжди, судова практика неоднозначна
За змістом п. 7, 8 і 10 П (С)БО 11 до довгострокових зобов′язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов′язання; відстрочені податкові зобов′язання; довгострокові забезпечення.
За загальним правилом, довгострокові кредити банків, в силу положень п. 7 П(С)БО за № 11 є довгостроковими зобов’язаннями.
Натомість, до поточних зобов′язань, серед іншого, належать, або короткострокові кредити банків, або поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов′язаннями.
Поточні зобов′язання за відсутності угод з позикодавцем про продовження строку повернення набувають статусу прострочених поточних зобов′язань із невизначеним строком погашення, і такі прострочені зобов′язання за кредитами є поточними зобов′язаннями, які не підлягають дисконтуванню (Рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 26.02.2019 у справі за № 640/437/19).
Однак уже в іншому податковому спорі (справа № 826/16321/18), суд дійшов до інших висновків:
У 2016 році українською компанією від нерезидента була отримана позика. Строки повернення коштів за даною позикою неодноразово змінювалися. У зв’язку з чим, фіскальний орган визнав наявну кредиторську заборгованість за договором позики, отриманою від нерезидента, як дострокові зобов’язання, що підлягають дисконтуванню шляхом вирахування різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов’язання. Незважаючи на те, що суд підсумував, що такі зобов’язання за своєю суттю все таки є довгостроковими, проте задовольнив позовні вимоги платника податків закцентувавши увагу на тому, що:
(2) теперішня вартість позики, в розмірі 680 тис. доларів США, на всі звітні дати після 2016 року (дати отримання позики) є більшою аніж балансова вартість такої позики,
(3) національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов′язань, відсутні будь-які роз′яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов′язане визначати методологію оцінки фінансових зобов′язань самостійно, а ДФЗ не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики (Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2018 за № 826/16321/18, залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019).
Податкові спори щодо визначення зобов’язань довгостроковими чи поточними з огляду на необхідність дисконтування є досить новими для сучасної судової практики, а податківцям та суддям доводиться заглиблюватися в нюанси бухгалтерського обліку. Останнє слово має сказати Верховний Суд.
Якщо виникли додаткові питання, чи необхідність визначення перспектив оскарження податкового органу конкретно в Вашій справі, будемо раді допомогти!
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
2017
|
|
|
|
Якщо третій контрагент по ланцюгу має ознаки фіктивності, то це жодним
чином не повинно стосуватися платника податку за ланцюгом
|
2016
|
|
Невстановлення податковим органом наявності замкнутої
схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість
дій платника податку та його постачальника для одержання товариством
незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків
внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу
|
|
До 2016 року
|
|
|
|
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до
бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на
формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення
останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі
передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі
документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту
|
|
|
Законодавство
не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від
дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом
|
Якщо контрагент
не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне
відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені
обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на
відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом
умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні
підтвердження розміру свого податкового кредиту
|
|
Постанова від 06.04.2004 у справі № 8/140 ВСУ (в порядку касаційного
перегляду)
|
Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного
внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного
цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до
нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога
про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових
фондів
|
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
