четвер, 6 жовтня 2016 р.

Спадкування, оцінка (жовтень 2016 року)

У 2014 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадкування)» за № 1709-VII від 20.10.2014 року.
Серед іншого ним передбачалася передача сільрадам повноважень в частині відкриття спадщини, видачі свідоцтва на спадщину, здійснення заходів охорони спадкового майна, а також скасовувалася обов’язкова оцінка майна, при його спадкуванні спадкоємцями першої та другої черг спадкування, а саме: дітьми, дружиною/чоловіком, батьками, братом, сестрою, дідом, бабою).
Однак зміни щодо скасування оцінки майна почали діяти ще наприкінці 2014 року, то розширені повноваження сільради отримали лише з 1 січня 2016 року, причому, як виявилося, існують підводні камені  в цьому питанні.


Так, штаті відповідної сільради повинна бути відповідна посадова особа для вчинення таких нотаріальних дій, відного такої особи положення закону пред’являють певні вимоги – наявність вищої юридичної освіту, досвіду роботи у галузі права не менше трьох років, протягом року пройти стажування в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, а також навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та скласти іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

ВИТРАТИ ГРОМАДЯНИНА ПРИ ОФОРМЛЕННІ СПАДЩИНИ                   
1.
Державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину
34 грн.
(2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян відповідно до підпункту «ж» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р.)
2.
Бланк свідоцтва про право на спадщину
6 грн.
3.
Проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки.
(При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту)
51 грн.

(підпункт 3.4 Наказу Міністерства юстиції України № 1810/05 від 07.07.2011 р.)
4.
Формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу.
51 грн.

(підпункт 3.3 Наказу Міністерства юстиції України № 1810/05 від 07.07.2011 р.)
5.
Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі витягу.
від 0,0125  до 0,025 мінімальних заробітних плат

(Постанова КМУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 року за № 1127)
6.
Видача витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

(Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Це передбачено підпунктом 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)
34 грн.


(Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 05.07.2004 р.)

ВСЬОГО:
210 грн.




юрист / lawyer

067 86 244 17



#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

2 коментарі:

Eugene сказав...

Лист ДФС від 12.01.2016 № 190/К/99-99-17-03-03-14

19.01.2016
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення … щодо оподаткування спадщини (1/3 частини квартири), отриманої нерезидентом, і в межах компетенції повідомляє таке.

Майном як особливим об'єктом відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно зі ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначає Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон № 1952).

Згідно зі ст. 355 ЦКУ майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦКУ).

У разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер (ст. 21 Закону № 1952).

Згідно зі ст. 18 Закону № 1952 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів.

Отже, частина квартири є окремим об’єктом нерухомого майна, право власності на яке підтверджує Свідоцтво про право власності на таке майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, які набули чинності з 01.01.2016.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV ПКУ, згідно із п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Eugene сказав...

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, п.п. 174.2.3 п. 174.2 якої встановлено, що для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка 18 відс., визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ .

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці - нерезиденти зобов'язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

За наявності документа про сплату спадкоємцем - нерезидентом податку з вартості об'єкта спадщини нотаріус згідно з п. 174.4 ст. 174 ПКУ видає такому спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.

Враховуючи зазначене, до вартості будь-якого об'єкта спадщини (у тому числі 1/3 частини квартири), одержаного нерезидентом в Україні від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відс., передбачена
п. 167.1 ПКУ. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.

Крім того, п. 1 ст. 24 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна (далі – Конвенція) визначено, що „національні особи (громадяни) Договірної Держави не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов’язаному з ним зобов’язанню, іншому або більш обтяжливому ніж оподаткування і пов’язані з ним зобов’язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи (громадяни) цієї другої Держави за тих же обставин”.

Згідно з положеннями коментарів до типової моделі Конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування вираз „за тих же обставин” стосується платників податків, які знаходяться з точки зору застосування податкового законодавства в однакових умовах, в одних і тих же правових і фактичних обставинах. Для визначення перебування платників податку в однакових умовах є, зокрема, їх резидентський статус. Отже, платник податку, який є резидентом Договірної Держави, і платник податку-нерезидент з точки зору застосування податкового законодавства не знаходяться в однакових умовах.

Зважаючи на це, оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законодавчими нормами для нерезидентів.



З повагою

Голова Р.М. Насіров