---/---
[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]
Вибір видів господарської діяльності є одним з перших питань, з якими стикається підприємець на початку власної справи. Так, з 2010 року в Україні діє оновлений Класифікатор видів економічної діяльності (далі – «КВЕД») ДК 009:2010 (Наказ Держспоживстандрту України від 11.10.2010 за № 457), який прийшов на заміну класифікатору зразка 2005 року та який покликаний гармонізувати статистичні спостереження та аналіз з урахуванням економічних змін в суспільстві.
І хоча, як заявляють українці посадовці, КВЕД є суто статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації та не створює жодних прав чи обов’язків для підприємств і організацій та не призводить до жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (Лист ДФС від 22.12.2015 № 11982/Х/99-95-42-03-14), проте трапляються випадки, коли КВЕД має значення, про що йтиметься далі.
Передовсім, господарська діяльність не за тим КВЕДом, який зазначений в реєстрі платників єдиного податку буде підставою для позбавлення статусу такого платника єдиного податку, а також застосування з боку фіскальних органів ставки податку 15% від обсягу всіх доходів, що були отримані з видів діяльності, не зазначених в реєстрі.
КВЕД також важливий і під час отримання тих чи інших ліцензій (якщо це освітня діяльність, надання деяких транспортних послуг, продаж деяких підакцизних товарів, будівельна діяльність), а також для платників ПДВ, оскільки відсутність відповідного КВЕДу може призвести до блокування податкової накладної.
Скільки КВЕДІВ може бути у єдинника?
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому положення ПКУ не передбачають обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку. Така позиція податкової висвітлена і в Базі податкових знань підкатегорії 107.0.
Проте платник єдиного податку першої групи вправі продавати лише товари з торговельних місць на ринках (КВЕД 47.81, 47.82, 47.89) або ж надавати побутові послуги населенню, перелік яких наводиться в п. 291.7 ПКУ. На практиці, податківці досить формально підходять до кількості КВЕДів та «дозволяють» включати лише КВЕДи «побутових послуг» та «роздрібний продаж на ринку». Тому фіскали під час податкових перевірок встановивши, що продаж товарами здійснюється не на ринку, а в магазині, навіть, який розташований на території ринку, вбачають порушення в перебуванні такого платника на спрощеній системі оподаткування.
Тому доречним буде реєструватися фізичній особі-підприємця в якості саме платника єдиного податку другої групи, а не першої, щоб уникнути можливих претензій з боку податківців, оскільки такий платник податків не має таких суттєвих обмежень у місцях та видах ведення господарської діяльності.
Необхідно звернути увагу і на те, що фіскальна служба на своєму офіційному сайті розміщує перелік КВЕДів, які дозволяється, на думку податківців, зазначати платника, в залежності від обраної групи єдиного податку («Розділ: Єдиний податок»).
КВЕДИ не сумісні зі статусом єдинника
Такі заборонені види діяльності наведені в п. 291.5 ст. 291 ПКУ та визначають перелік видів діяльності, які платник єдиного податку здійснювати не може, зокрема, це види діяльності в сфері видобування корисних копалин, енергетики, виробництво та продаж підакцизних товарів (сигарок, алкоголю), азартних ігор, страхування, діяльність ломбардів, тощо.
Загалом, якщо взяти до уваги чинний Класифікатор видів економічної діяльності, то існує приблизно 50 видів господарської діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку.
Слід закцентувати увагу на те, положеннями п. 291.5.1 ПКУ платник єдиного податку вправі здійснювати роздрібний продаж пива та столового вина, незважаючи на те, що такі товари є підакцизними.
Під час заповнення та подачі до податкового органу заяви на застосування єдиного податку необхідно зазначати власне сам «підакцизний» КВЕД, наприклад, - 47.89 (Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами), однак потім деталізувати - «крім тютюнових виробів», бо в іншому випадку, контролюючий орган відмовить в реєстрації, а підприємець не отримає статусу платника єдиного податку.
Отже, якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа-підприємець - платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону (Індивідуальна податкова консультація ДФС України від 25.09.2017 за № 2039/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК «Щодо вибору виду діяльності під час переходу на спрощену систему оподаткування).
Таким чином, хоча КВЕД і є статистичним інструментом, проте фіскальні органи іноді маніпулюють цим та дозволяють у певних ситуаціях довільно тлумачити функцію та призначення КВЕД, що призводить до позбавлення статусу платника єдиного податку, блокування податкових накладних, невидачі ліцензії для певних видів діяльності.
Маєте запитання?
Немає коментарів:
Дописати коментар