Як правило, «словесне право» досить ефективно спрацьовує тоді, коли між контрагентами по контракту все гаразд і все чудово, проте, коли виникає невдоволеність якістю, строками, обсягами, тоді на допомогу приходить «формальне право». У цій ситуації на перший план виходить договір та «паперове» листування.
Мовчазний замовник будівництва стає доволі балакучим формалістом, коли проект завершений і треба розрахуватися за виконані та прийняті роботи. Виявляється, що роботи не були виконані в строк, а аргумент виконавця, що зауважень у процесі виконання робіт з боку клієнта не було, більше того, на будівельний майданчик будівельників регулярно допускали, не спрацьовує. Єдиний шлях – шукати справедливості в суді.
Захист є! Головне його знайти
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (далі – «ЦКУ») замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Виникає цілком логічне запитання: «Чи поширюється поняття «відступ від умов договору» на порушення строків у підрядних відносинах»?
Як завжди, на допомогу приходить мінлива судова практика судів першої та апеляційної інстанцій, проте позиція Верховного Суду з даної проблематики досить однозначна, але до касаційного суду треба ще дійти, беручи до уваги «процесуальні фільтри», встановлені для малозначних справ.
Відступи від умов договору це не про строки
Деякі суди виходять з того, що відступи від умов договору, про які йдеться в ст. 853 ЦКУ стосується якості робіт, адже в положеннях ст. ст. 852, 858 ЦКУ міститься деталізація суті поняття «відступи від умов договору».
Так, виходячи з положень ст. 858 ЦКУ якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено. Крім того, згідно зі ст. 852 ЦКУ якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, під відступом від умов договору підряду мається на увазі виключно якість робіт.
18 червня 2019 року у справі за № 922/3063/18 колегією Східного апеляційного господарського суду було прийнято постанову, в якій йшлося, що положеннями ст. 853 ЦКУ визначено, що на замовника покладається обов`язок прийняти виконану підрядником роботу, що передбачає перевірку ним якості та повноти цієї роботи. При цьому приймання виконаної роботи спрямоване на виявлення будь-яких можливих відступів від умов договору та недоліків. Не заявлення ж про такі відступи або недоліки негайно після здійснення замовником перевірки виконаної роботи позбавляє його права в подальшому посилатися на їх наявність, в тому числі і при нарахуванні штрафних санкцій.
Разом з цим, під недоліками виконаної роботи та відступами від умов договору в розумінні частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України слід вважати невідповідність роботи певним якісним (дефекти, використання нижчого за якістю матеріалу тощо) та кількісним параметрам (недоробки, завищення ціни, використання неправильних коефіцієнтів або показників при визначенні її розмірів тощо), визначеним у завданні замовника.
У касаційному порядку дана справа не переглядалася.
Виходячи з позиції, викладеної в Постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 умовами укладеного договору підряду врегульовано порядок виявлення та усунення недоліків виключно з точки зору якості та об'єму робіт, що могли бути виявлені при їх прийнятті, при цьому, судом першої інстанції помилково застосовано приписи ст. 853 ЦКУ в частині висновку щодо відсутності у позивача претензій по строках виконання робіт, а отже і відсутності права на стягнення пені за умовами договору (справа № 910/4272/18). Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у даному спорі скоріше поставив три крапки, аніж крапу, адже скасував усі судові рішення попередніх інстанцій та залиш позов без розгляду, оскільки спір підлягав розгляду третейським судом, оскільки між сторонами була підписана відповідна третейська угода.
І все таки ст. 853 ЦКУ стосується строків!
Традиційно, інший погляд на проблему можна знайти в бурхливому морі судової практики.
Так, у справі за № 917/1047/18 суди першої та апеляційної інстанцій звернули увагу на те, що оскільки акт виконаних робіт замовником підписано без зауважень, претензії сторін щодо виконання робіт відсутні, то відповідно до приписів ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, позивач втратив право у подальшому посилатись на відступи виконавця від умов договору, в тому числі і на порушення строків проведення ремонтних робіт (Постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019).
Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду від 03.10.2018 у справі за № 914/2628/17 обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на позивача, який жодних заперечень щодо строків виконаних робіт не заявляв та погодив підписанням новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконані повністю, без будь-якого посилання на порушення строків виконання цих робіт, висновки судів про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору в частині строків виконання відповідного етапу робіт, є правомірними.
Відповідно положень ст. ст. 853, 882 ЦКУ саме на замовника покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт та відступів від умов Договору (у тому числі, порушення строків виконання робіт) негайно про них заявити (Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 у справі за № 904/5683/18).
Малозначний спір? Двері до справедливості зачинені!
Як відмово, згідно з ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у малозначних справах, тобто у справах з ціною позову меншою 100 прожиткового мінімуму для працездатних громадян, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; та/або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
На законодавчому рівні критерій «фундаментального значення для формування єдиної практики» не визначений, а тому має місце суб’єктивізм суддів касаційної інстанції. Одним з таких прикладів може служити справа за № 910/2680/19, в якій Верховний Суд (див. Ухвалу ВС від 19.08.2019) констатував, що в питаннях порушення строків уже висловлював позицію, зокрема, в Постанові від 03.10.2018 у справі № 914/2628/17, а тому не вбачається жодного фундаментального значення, а тому немає підстав для відкриття касаційного провадження. Слід зазначити, що в судовому рішенні, на яке було зроблено посилання, колегія касаційної інстанції зазначила, що положення ч. 1 ст. 853 ЦКУ застосовуються і щодо строків. Вийшла досить парадоксальна ситуація, коли, відмовляючи у відкритті касаційного провадження із-за малозначності справи, судді визнали, що апеляційний суд неправильно застосував ст. 853 ЦКУ.
На наш погляд, у випадку, коли рішення першої інстанції скасовується апеляційним судом, то в такій ситуації, яка мінімум, є спір та неузгодженість правових позицій та підходів суддів, а тому в подібних справах має бути поставлена крапка саме Верховним Судом, адже на завжди суд апеляції краще знає як правильно застосувати ту чи іншу норму права.
Отже, положення ст. 853 ЦКУ поширюються на порушення строків виконання робіт, проте суди апеляційних інстанцій вважають досить часто по-іншому, скасовуючи рішення попередньої інстанції, і в цьому випадку дістатися до істини – до Верховного Суду стає нездійсненною місією.
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар