пʼятниця, 22 травня 2015 р.

Екоподаток - фікція чи реальність?

                                                           | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

Екоподаток (ст. ст.  240-250 ПК України)

Платниками податку є
-                суб'єкти господарювання,
-                юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,
-                бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації,
-                постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, що здійснюють:



1.  Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
2.  Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
3. Розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Натомість екологічний податок з пересувних джерел забруднення з січня 2015 року скасований, однак до січня 2015 року екологічний податок сплачувався податковими агентами – імпортерами та виробниками палива.
На даний час на законодавчому рівні чітко не визначено, що означає пересувні джерела забруднення та стаціонарні джерела забруднення.
За загальним правилом, під стаціонарним джерелом забруднення розуміють  підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.14.1.230  ст. 14 ПК України, п. 1.15.5. Інструкції «Про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» від 10.12.1995 року за № 7).
Згідно з визначенням нерухомою річчю є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельні ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України), у той же час, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України).

Проте, у роз’ясненнях, які містяться в базі податкових знань є наступний підхід: до стаціонарних джерел забруднення можна також віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

У свою чергу, податківці платнику податків радять для з’ясування питання віднесення того, чи іншого виробничого обладнання підприємства до стаціонарних джерел забруднення, звернутися до відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з п. 250.9 ст. 250 ПКУ якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.
У іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Згідно зі ст. 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
-          за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

На думку податкової, платниками екологічного податку до бюджету є суб’єкти господарювання (в тому числі орендарі стаціонарних джерел забруднення), які під час провадження діяльності безпосередньо здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення). Умови видання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення не впливають на визначення платників податку.


В якості висновку можна зазначити наступне: податківців, по суті, не вправі визначати чи відноситься даний об’єкт забруднення до стаціонарних чи ні, натомість ефективно адмініструвати даний податок податківці здатні завдяки реєстрам та дозволам на викиди, які видаються та контролюються Мінекології.

юрист / lawyer
067 86 244 17




#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,


Немає коментарів: