Згідно з положеннями ст. 24 КЗпПУ, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Основні вимоги щодо освіти водіїв передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск № 69) «Автомобільний транспорт» Книга 1, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 136 від 14.02.2006. Так, відповідно до п. 4 Розділу ІІ даного Наказу, наприклад, для водіїв транспортних засобів категорії В кваліфікаційними вимогами є повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта (навчальний заклад з підготовки водіїв транспортних засобів), спеціальна підготовка за типовими навчальними планами і програмами підготовки водіїв транспортних засобів категорії B та кваліфікаційна атестація, без вимог до стажу роботи.
Безумовно, без водійських посвідчень (національного, міжнародного зразка) також не обійтися. Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами визначений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за № 340 від 08.05.1993. Право на керування транспортними засобами категорії A, А-1 мають водії, яким виповнилось 16 років, категорій B і C – 18, категорії D – 21 років.
Що стосується медичного огляду, то такий огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії та водіїв до безпечного керування транспортними засобами.
Зазначений огляд включає попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди, викликані необхідністю. Попередньому медичному огляду підлягають кандидати у водії транспортних засобів для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 1.1, 1.2 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» спільний, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України № 65/80 від 31.01.2013).[E. A.1]
До керування транспортними засобами допускаються громадяни України, котрі за станом здоров’я та віком медичною комісією Міністерства охорони здоров’я признані придатними до керування транспортним засобом і мають посвідчення водія відповідної категорії.
Крім того, Водію автомобільного транспортного засобу може бути присвоєно кваліфікацію ІІІ, ІІ, І класу.
Так, відповідно до наведеної у Примітці до кваліфікаційних характеристик професійної назви роботи «Водій автотранспортних засобів» (Випуск № 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників), зазначено, що у процесі роботи суб’єкт господарювання може присвоїти водію кваліфікацію II чи I класу.
Для присвоєння II класу у посвідченні водія повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, BE, C, CE або DE (D), а також безперервний стаж роботи водієм III класу у даного суб’єкта господарювання – не менше трьох років. посилання[E. A.2]
Для присвоєння I класу повинен бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій B, C, D та E, а також безперервний стаж роботи водієм II класу на даному підприємстві – не менше двох років.
Особу, яку вперше приймають на роботу водієм автотранспортного засобу, фактично відразу слід вважати водієм ІІІ класу або взагалі не застосовувати до нього поняття «класність».
На кожному автотранспортному підприємстві мають бути унормовані питання подальшого підвищення класності водіїв. Стануть у нагоді відповідні Методичні рекомендації, затверджені Наказом Державного департаменту автомобільного транспорту України «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань безпеки автомобільних перевезень» № 111 від 19.09.2003 (далі – Методичні рекомендації).
Зокрема, відповідно до пунктів цих Методичних рекомендацій:
- присвоєння водіям I та II класів здійснюється кваліфікаційними комісіями підприємства, до складу яких включається також працівник служби безпеки руху (п. 8.7.3 Методичних рекомендацій);
- рішення кваліфікаційної комісії затверджується наказом керівника підприємства (перевізника) (п. 8.7.4 Методичних рекомендацій);
– водіям, які пройшли перепідготовку (підвищення кваліфікації), видається відповідне посвідчення (п. 8.7.5).
Стосовно присвоєння зазначеним водіям ІІ або І класу слід звернути увагу на те, що кваліфікаційні характеристики водіїв передбачають можливість їх присвоєння лише тим водіям, які мають право на керування транспортними засобами категорій не лише В та C, але також D та/або E і певний стаж роботи на одному місці, тобто в одного суб’єкта господарювання (п. 8.7 Методичних рекомендацій).
Законодавством України не передбачено норми щодо збереження класності водіям, присвоєної роботодавцем на попередньому місці роботи. Це означає, що класність водія на новому підприємстві (якщо тільки він не був прийнятий по переводу), враховуючи законодавчо встановлену необхідність наявності певного безперервного стажу саме у даного суб’єкта господарювання, може бути і не збережена.
Прийняття рішення щодо цього питання є компетенцією керівника підприємства, який своїм наказом може підтвердити наявну класність водія.
Необхідно звернути увагу і на те, що відповідно до положень Постанови КМУ № 559 від 23.05.2001 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок», водії, які зайняті в транспортуванні харчових продуктів, повинні мати оформлену належним чином санітарну книжку. Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує її зберігання. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника (п. 10 Постанови КМУ № 559 від 23.05.2001 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок»).
У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар