Чим більше правил встановлює держава, тим більша вірогідність
того, що хтось їх порушить. Отже виникають підстави притягнути порушника до
відповідальності із накладенням на нього відповідних штрафних санкцій.
У чинному Митному кодексі України (далі – МКУ) налічується 18
різних правопорушень митних процедур, за які невідворотно наступає те чи інше
покарання (попередження, штраф, конфіскація). Одне з головних місць серед них
посідає недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою
формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва,
кількість тощо) про такі товари у разі їхнього переміщення через митний кордон
України (ст. 472 МКУ). Відповідальність за таке правопорушення чи не одне з
найсуворіших – штраф в розмірі 100% вартості таких товарів з їх конфіскацією.
Зупинимося на деяких аспектах захисту інтересів декларантів
(власників товарів, митних брокерів) при застосуванні митниками положень ст.
472 МКУ.
Ризики попереднього рішення митниці
Товари при їхньому декларуванні підлягають класифікації згідно з
УКТ ЗЕД. Цей код складається на основі світової Гармонізованої системи опису та
кодування товарів та являє собою цифрове позначення найменування товару із його
зазначенням в графі 33 митної декларації – «Код товару».
Одним з найпоширеніших прийомів маніпулювання та тиску на
підприємців стала зміна коду УКТ ЗЕД в митній декларації під час оформлення
товарів в режимі імпорту.
На практиці для попередження порушень митних процедур декларанти,
зазвичай, звертаються до митних органів для отримання попереднього рішення в
порядку ст. 23 МКУ. Таке рішення митниці, зокрема, може прийматися з питань
класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Оскільки строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації
товарів згідно з УКТ ЗЕД та надання дозволу на поміщення товарів в окремі митні
режими становить 30 днів з дня отримання митницею відповідного звернення декларанта,
і цей строк може бути продовжений ще на 15 днів, то цілком об’єктивно, що
декларанти (власники товарів, митні брокери) на свій ризик декларують товар
відповідно до Закону України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф
України».
Разом з тим митний орган, який прийняв попереднє рішення, може
його й відкликати. Зокрема це можливо, якщо воно було прийняте на підставі
поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної
інформації. Якщо попереднє рішення відкликане митницею саме з цієї причини,
декларант несе відповідальність за негативні наслідки застосування такого
рішення з моменту його прийняття.
Іншими словами, якщо митник має сумніви, то винний декларант.
Звісно, митники часто-густо сумніваються в правильності визначення
декларантом коду товару, а тому ініціюють процедуру класифікації товару
відповідно до УКТ ЗЕД. Згодом митниця складає протокол про порушення
декларантом митних правил, причому неправильна класифікація розцінюється як
незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність,
найменування або назва, кількість тощо) про товари (ст. 472 МКУ).
Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена
посадова особа митного органу, яка його виявила, невідкладно складає протокол
за встановленою формою (ст. 494 МКУ).
Необхідно звернути увагу, що справи про порушення митних правил,
передбачені, зокрема, ст. 472 МКУ, розглядаються місцевими судами (суддями) за
місцезнаходженням митниці впродовж 15 днів з моменту отримання протоколу про
адмінправопорушення. На практиці суди нехтують обов’язком інформувати осіб, які
притягаються до адмінвідповідальності, про розгляд справи. Тому декларанту
необхідно контролювати, чи надійшли матеріали до суду та чи призначена справа
до розгляду. З власного досвіду зазначимо, що якщо декларант починає подавати
письмові пояснення та активно брати участь в судовому розгляді, то шанси на
прийняття для нього позитивного рішення значно збільшуються.
Захищатися і тільки захищатися
Ефективний захист цілком реально побудувати на листах-роз’ясненнях
самих же митників. Так, кваліфікація фактів невідповідності заявленого у графі
33 митної декларації (МД) коду за УКТ ЗЕД фактичному залежить від висновків
щодо дотримання порядку заповнення графи 31.
Наявність у графі 31 декларації достовірних, але неповних,
відомостей про товар, що унеможливлює однозначні висновки стосовно
відповідності задекларованого товарного коду за УКТ ЗЕД, незалежно від того,
які відомості вказані у графі 33, не дає підстав для кваліфікації цього факту
як порушення митних правил. Тобто сам по собі факт зазначення у декларації
невірного коду товару за УКТ ЗЕД не може бути підставою для складання протоколу
про порушення митних правил. У такому випадку митним органом має розглядатись
лише питання про відмову у митному оформленні. До речі, це повністю
узгоджується із роз'ясненнями самої ж Держмитслужби, викладеними зокрема у
листі від 31.03.2009 р. № 11/1-10.20/2838-ЕП.
У випадку, коли графа 31 МД заповнена згідно з вимогами
нормативних документів Держмитслужби (а саме, в неї зазначено достовірні і
повні відомості про товар, які дають можливість перевірити відповідність
задекларованого у графі 33 товарного коду), а у графі 33 зазначено невірний
десятизначний товарний код за УКТ ЗЕД, то підстави для висновку про наявність
ознак порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МКУ, відсутні.
Однак, якщо товарний код, зазначений у графі 33 МД, передбачає
ставку мита нижчу, ніж код, який відповідає задекларованому товару, що
призводить до несплати митних платежів у повному обсязі, – розглядається
питання про наявність ознак порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МКУ
«Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи
зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від
сплати митних платежів». При цьому дана стаття не передбачає конфіскації
товару, а лише накладання штрафу в розмірі 300% розміру недоплати, що,
погодьтеся, не те саме, що конфіскація та сплата штрафу в розмірі вартості
товару, як це передбачено ст. 472 МКУ.
Суд не вправі змінювати кваліфікацію правопорушення, яке було
зазначене в протоколі про порушення митних правил, тобто змінювати одну статтю
МКУ на іншу. Більш того, порушення митних правил, визначених ст. 485 МКУ, має
розглядатися самою митною службою, а не судом.
У випадку, якщо ж невірний код за УКТ ЗЕД не призвів до недоплати
митних платежів, слід керуватися ст. 268 МКУ: так, допущення у МД помилок, які
не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або
зменшення їх розміру, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених МКУ
та іншими законодавчими актами України. Проте, якщо особа систематично (більше
двох разів протягом місяця) допускає у декларації вказані вище помилки (крім
орфографічних), митний орган санкції застосовує.
Відповідно до ч. 2 ст. 467 МКУ адміністративне стягнення за
порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців
з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про
триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст. 469, 477 – 485
цього Кодексу, – не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих
правопорушень.
Розгляд справи про порушення митних процедур пізніше, ніж через
шість місяців з моменту його вчинення, є підставою для винесення судом
постанови про закриття провадження у зв’язку зі спливом строку притягнення до
адмінвідповідальності.
Однак необхідно пам’ятати, що у декларанта існує лише дві спроби
захистити свої інтереси: в суді першої інстанції та в апеляції, оскільки
касаційне провадження не передбачене ні КУпАП, ні МКУ.
Згідно зі ст. 527 МКУ в справі про порушення митних правил митний
орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:
1) про проведення додаткової перевірки;
2) про накладення адміністративного стягнення;
3) про закриття провадження у справі.
У силу приписів ст. 528 МКУ, у разі якщо за результатами перевірки
законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних
правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне
стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари,
транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі,
яка притягалася до відповідальності.
Підприємництво – це стиль мислення, завдяки якому людина досягає
відповідних результатів – створює робочі місця, розширює сфери діяльності,
отримує прибуток, - і лише активним та наполегливим все вдається.
юрист / lawyer
067 86 244 17
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар