Звісно, дізнатися про розмір заборгованості по кредиту можна безпосередньо в банківській установі, отримавши відповідну довідку, проте буває так, що, по-перше, позичаються кошти в декількох банках, по-друге, від банку отримати необхідну інформацію з тих чи інших причин проблематично.
У таких ситуаціях варто звернутися до бюро кредитних історій, яких на ринку України активно працює не так уже і багато. Раз у рік, можна безоплатно отримати інформацію про свою кредитну історію, в якій будуть зазначатися усі взяті кредити, нараховані відсотки, штрафні санкції, тощо, озброївшись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій».
Для отримання хоча б якихось коштів банки пропонують боржникам і різні форми реструктуризації, і прощення боргу в певній частині. Проте під час формалізації домовленостей між кредиторами та боржниками слід враховувати і податкові наслідки для боржника.
За загальним правилом, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦКУ).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора, тобто укладати двосторонню угоду про прощення законодавством не вимагається, достатньо лише направлення відповідного повідомлення боржнику.
Прощений борг – додаткове благо?
Згідно з пп. 14.1.47. ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України).
Виходячи з положень ст. 164 ПК України базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто підлягає оподаткуванню саме розмір доходу, що перевищує ці 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати.
Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у визначеному порядку, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо таких доходів.
Однак необхідно звернути увагу на те, що виходячи з п. 8 Підрозділу 1 Розділу XX ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Такі норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, при цьому прощення (анулювання) заборгованості має здійснюватися після 1 січня 2015 року.
Хто ж сплачує податки при спрощенні?
Банки, зазвичай, знімають із себе як податкового агенту обов’язок щодо сплатити податків (податку з доходів та військового збору) з прощеного фізичній особі боргу, виконуючи формальну процедуру повідомлення під підпис про прощення боргу, необхідність сплати відповідних податків з урахуванням вимог п. «д» пп. 164.2.17 ПК України, а також п. 16-1 пп. 10 Розділу ХХ ПК України, крім того банки звітують перед фіскальними органами про факт прощення боргу за Формою 1 ДФ. З цього моменту у боржника виникає зобов’язання задекларувати додаткове благо (прощений борг) та сплатити відповідні податки та збори.
Так, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію до 1 травня, що настає за звітним, про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до ст. 167 ПК України ставка податку з доходів фізичних осіб у цьому випадку становить 18 відсотків бази оподаткування.
Фіскальні органи беруть на контроль факт декларування і сплати податків конкретною фізичною особою, виходячи зі звітності банка, і проводять позапланову невиїзну податкову перевірку з прийняттям відповідних податкових повідомлень-рішень з нарахуванням штрафних санкцій за порушення строків сплати податків. Позиція податківців загалом підтримується і судовою практикою (Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 року по справі за № 803/674/16, Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року по справі за № 810/951/16).
А прощена комісія, штрафні санкції, відсотки підлягають оподаткуванню?
Слід враховувати, що відповідно положень ст. 165 ПК України до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, відносяться основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (Ухвала ВАСУ від 01.03.2016 року в справі за № К/800/5293/15).
Відповідальність по повній!
Положеннями ст. 164-1 КУпАП передбачається, що за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан та доходи та інші порушення з цим пов’язані передбачено попередження або накладення штрафних санкцій у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (від 51 до 136 гривень). Повторне порушення скоєне протягом одного року передбачає штрафні санкції у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімальних доходів громадян.
Крім того, не уникнути і нарахування пені (ст. 129 ПК України), штрафних санкцій (ст. 126 ПК України) за невчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання.
Євген Власов
0678624417
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар