вівторок, 17 вересня 2019 р.

Скільки годин може працювати сумісник та за яким графіком



Тривалiсть роботи за сумісництвом на пiдприємствах, в установах, органiзацiях недержавної форми власності не обмежується та може бути встановлена впродовж усього вiльного вiд основної роботи часу, але не перевищувати нормальної тривалостi робочого часу, встановленої КЗпП. Тривалість робочого часу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій передбачена постановою КМУ від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організації» (далі – Постанова). Зокрема, п. 2 Постанови установлено, що тривалість роботи за сумісництвом  не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

неділя, 1 вересня 2019 р.

Чи подавати звітність з ПДВ, якщо не здійснювалася господарська діяльність?


Чи подавати звітність з ПДВ, якщо не здійснювалася господарська діяльність?

Чи потрібно ТОВ подавати звітність з ПДВ, якщо не здійснювалася господарська діяльність, не виникало об’єкта оподаткування? Якими нормами це передбачено? Яка відповідальність за неподання? На ці питання відповіли податківці

вівторок, 9 липня 2019 р.

РРО: складні побутові товари, єдиний податок

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 01.07.2019 р. N 3005/ІПК/03-20-14-05-11

Про можливість здійснення через поточний рахунок роздрібної торгівлі б/у комп'ютерів та іншої комп'ютерної техніки, на який суб'єктом не видається гарантія, без застосування РРО
Головне управління ДФС у Волинській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, розглянуло звернення приватного підприємця (далі - ФОП) щодо надання індивідуальної податкової консультації "Про можливість здійснення через поточний рахунок роздрібної торгівлі б/у комп'ютерів та іншої комп'ютерної техніки, на який суб'єктом не видається гарантія, без застосування РРО"

Відповідно до звернення ФОП здійснює роздрібну торгівлю б/у комп'ютерів та іншої комп'ютерної техніки. Гарантія покупцю на товар не видається. Розрахунки з покупцями здійснюються через поточний рахунок.

ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи.


субота, 11 травня 2019 р.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку


Верховний Суд України в постанові від 15.12.2015 р. у справі № 21-4266а15 наголосив: для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов’язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Тож господарська операція пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу (аналогічно див. Постанова ВСУ від 19.04.2016 у справі за  № 816/11081/14)

«Новий» Верховний суд продовжує підтримувати позицію попередників:

Верховний Суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу (Постанова ВС від 06.11.2018 у справі за № 826/246/13-А, Постанова ВС від 29.11.2018 у справі за № 820/4522/17, Постанова ВС від 29.01.2019 у справі за № 810/844/16, Постанова ВС від 27.02.2018 у справі за № 813/1766/17).

середа, 30 січня 2019 р.

Чи має право суб'єкт господарювання під час або після закінчення перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст.177 ПКУ.
Згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Статтею 177 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб, та відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Отже, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 78.1.3 п. 78 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема якщо платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області

понеділок, 24 грудня 2018 р.

Залік однорідних вимог: єдиний податок

Зарахувати не можна: дивіденди, позика для єдинника
В умовах постійних законодавчих змін, непередбачуваності ринку, бізнесу доводиться проявляти неабияку гнучкість та далекоглядність.
Різноманітні форми зарахування зустрічних вимог є одними зі способів оптимізації бізнес процесів, недопущення вимивання обігових коштів та належного виконання компанією своїх зобов’язань перед партнерами та інвесторами.
Проблема зарахування дивідендів учаснику в рахунок погашення заборгованості по позиці такого учасника перед підприємством турбує допитливих юристів та бухгалтерів.

субота, 24 листопада 2018 р.

Бути чи не бути ФОП? Чи краще ТОВ, ПП?



За вивіскою «Успішний бізнес» прихований цілий айсберг проблем та нюансів, які підприємець має враховувати на всіх стадіях розвитку власної справи, зважаючи на дії контрагентів та контроль з боку держави. Один невиконаних контракт, безвідповідальність контрагента можуть призвести до катастрофи, і тоді вже доведеться нести відповідальність не тільки бізнес активами, але й власними заощадженнями та майном.


Краще бути фізичною особою-підприємцем чи заснувати товариство з обмеженою відповідальністю, чи обмежитися приватним підприємством.