Імпорт без ввезення на митну територію України

Заборона на імпорт без ввезення була передбачена Постановою НБУ від 23.09.2014 року, на яку було надане посилання. Нею вносилися зміни до Постанови НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 515 від 20 серпня 2014 року та Постанови НБУ  від 29 серпня 2014 року № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України», але всі ці нормативні акти НБУ  не є чинним на даний час.

Усі Постанови діяли до грудня 2014 року.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

За порушення строків розрахунків в іноземній валюті передбачена відповідальність в розмірі 0,3% за кожен день прострочення (ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Виходячи з Постанови КМУ від 05.12.2007 за № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

-      зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

-      подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Таким чином, вважається, що імпортна операція без ввезення на митну територію завершена, якщо впродовж 180 днів з моменту перерахування авансу Резидентом на користь нерезидента-постачальника коштів, що надійшли від нерезидента-покупця .

Якщо йдеться про постоплату, то валютний контроль з боку обслуговуючого банку знімається після надання документів Резидентом про фактичне отримання товару білоруським нерезидентом на виконання умов ЗЕД контракту.

Банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності однієї з таких умов:

-      зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

-      подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором (п. 3.6. Постанови НБУ).

Здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог Інструкції (п. 3.6 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» Постанова Правління НБУ від 24 березня 1999 року № 136).

Необхідно зазначити, що при перерахуванню авансу Резидентом на користь нерезидента-постачальника можуть бути нюанси та валютні обмеження, які потребують додаткового вивчення нами та узгодження з банком, який обслуговує Резидента, зокрема, відповідно до Постанови НБУ від 23 лютого 2015 року за № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» було встановлення заборону уповноваженим банкам здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 50000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору), якщо Національним банком України повідомлено уповноважений банк про непідтвердження можливості здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі.

Перехід права власності залежить від умов поставки. Наприклад, існує загальне правило відповідно до чинного законодавства України – право власності переходить в момент отримання товару покупцем, або з моменту передачі перевізникові, якщо обов’язку з доставки не лежить на постачальнику. Існує досить універсальне положення про перехід права власності – в момент митного оформлення. Тобто право власності  від нерезидента-постачальника компанії Резидента переходить в момент митного оформлення в режимі «імпорт» в країні отримувача, і відповідно у взаємовідносинах між Резидент -нерезидент-покупець право власності переходить в момент подачі імпортної декларації нерезидентом-покупцем.

Фактично угода буде закриватися CMR (з відмітками (печатками) відправника та отримувача, проте окремою графою або в графі особливі примітки зазначити, що замовником транспортування), здійсненими  оплатами  + видатковою накладною або інвойсом (там має фігурувати всі учасники. Це може виглядати таким чином:

Виробник: ___________ на замовлення _____________

Одержувач: Компанія _____ (країна)

Євген Власов / Евгений Власов / Eugene Vlasov

юрист / lawyer
067 86 244 17

#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,