Компанія,
яка використовує працю ІТ-спеціалістів має врахувати можливі ризики, які
пов’язані, по-перше, з контролем якості
виконуваної роботи, а також негативними наслідками при достроковому припиненні
співпраці, по-друге, із захистом конфіденційної інформації та об’єктів
інтелектуальної власності, що створюються, по-третє,
з оптимізацією оподаткування, а також прогнозуванням можливих претензій з боку
фіскальних органів чи служби з питань праці.
Трудові відносини з ІТ-спеціалістом
Оформлення
трудових відносин з ІТ-спеціалістом передбачає кадрову підкованість
роботодавця. Оскільки ряд трудових нормативно-правових актів відверто морально
застаріли, до того ж існує ризик наразитися
на перевірку з боку інспекції з питань праці, якою будуть накладені фінансові
санкції, визначені в ст. 265 КЗпП України (до 30 мінімальних заробітних плат),
крім того, надмірна обізнаність працівника зі своїми правами та неналежним
оформленням трудових відносин самою компанією може призвести до тривалих
трудових баталій в судах, адже працівник завжди може з посиланням на ч. 3 ст.
38 КЗпП України (порушення трудового законодавства роботодавцем) вимагати
звільнення в день подачі заяви про звільнення та претендувати на виплату трьох середніх
заробітних плат.
Відповідно
до положень ст. 24 КЗпП України працівник
не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого
наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та
повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення
формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на
роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи зі ст. 23 КЗпП України трудовий договір може
бути безстроковим, що
укладається на невизначений строк, а також строковим, на визначених строк або
на час виконання певної роботи.
З метою мінімізації потенційного трудового спору між роботодавцем та
працівником, адже працівник може наполягати на тому, що між ним та компанією
існують безстрокові трудові відносини, необхідно у внутрішніх локальних
документах (посадовій інструкції, трудовому договорі, наказі) при оформленні
трудових відносин строковість трудових
відносин обґрунтувати, крім того отримати від працівника заяву, в якій
зазнаватиметься, що строковий трудовий
договір встановлюється з урахуванням інтересів самого працівника.
На будь-якого працівника, загалом, і ІТ-спеціаліста, зокрема,
розповсюджується низка гарантій, яких немає при укладанні цивільно-правових
угод – надання відпусток, режим роботи (не більше 40 годин на тиждень), оплата
надурочних робіт, в нічний час, виплата заробітної плати не рідше двох разів на
місяць (ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці»), оплата лікарняних.
Загалом, у роботодавця існує обмежений інструментарій щодо припинення з
працівником трудових відносин: найбільш розповсюджені на практиці – прогул;
нез’явлення на робочому місці внаслідок втрати працездатності більше чотирьох
місяців; систематичне невиконання трудових обов’язків, правил внутрішнього розпорядку.
Відповідно до п. 5 ст. 8 ЗУ «Про єдиний соціальний внесок», за загальним
правилом, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази
нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування
єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується
як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на
місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
З урахуванням положень ст. 167 ПК України, загальна
ставка з доходу фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування, у тому
числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та
компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються
(виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за
цивільно-правовими договорами.
Таким чином, роботодавцю доведеться сплатити за найманого працівника ЄСВ в розмірі 22%,
а також ПДФО – 18%, крім того створити відповідні умови для праці та забезпечити
виконання трудових гарантій, визначених у законодавстві України.
Нюанси відносин з ІТ-спеціалістом–громадянином
Оформлення взаємовідносин між компанією та фізичною особою може відбуватися
і в рамках укладання цивільно-правової угоди (підряду, надання послуг). Проте
підприємству-замовнику не уникнути сплати ПДФО за ставкою 18%, в якості
податкового агенту (ст. ст. 162, 169 ПК України ), а також нарахування та
сплати ЄСВ в розмірі 22%. Серед переваг
– відсутність обов’язку забезпечувати трудові гарантії, адже між сторонами
існують цивільні відносини, а не трудові.
Взаємовідносини з ІТ-спеціалістом-підприємцем
Зважаючи на
оптимізацію оподаткування, компанія-замовник ІТ-послуг укладає відповідні
договори з фізичною особою-підприємцем. У цьому випадку виникає чимало
потенційних податкових ризиків, врахування яких дозволить удосконалити бізнес
процеси та зменшити їх витратність. Питання трудових та соціальних гарантій для
замовника послуг відходять на другий план, натомість контрагент повинен мати
відповідні трудові, матеріальні ресурси, незважаючи на те, що надаються
послуги, виконуються роботи, які існуватимуть лише в цифровому просторі. Виконавцю
слід обрати третю групу єдиного податку, оскільки платники податків другої
групи вправі надавати послуги лише платникам єдиного податку та/або населенню,
а також здійснювати виробництво, продаж товарів, діяльність в сфері
ресторанного господарства (п. 294.1. ст. 294 ПК України). Натомість для третьої
групи таких обмежень немає. Також слід
пам’ятати, що обсяг доходу для третьої групи за рік не може перевищувати 5 млн.
грн., однак кількість найманих працівників законодавство не обмежується, на
відміну від першої чи другої групи, ставки оподаткування – 3% від обсягу зі
сплатою ПДВ або ж 5% без сплати ПДВ. Витрати
понесені в результаті отримання послуг від фізичної особи-підприємця
враховуються при визначенні фінансового результату отримувача таких послуг.
Однак
необхідно при роботі з ФОП збирати доказову базу про товарність відносин, з
огляду на можливі претензії з боку фіскальної: наявність відповідного КВЕД, роздруковане
електронне листування між сторонами засвідчене підписом та печаткою виконавця,
звіт про надані послуги (виконані роботи), максимальна деталізація послуг, робіт
з урахуванням витрачених годин, письмова форма договору про надання послуг.
Питання
сплати податків, а також ЄСВ вирішуються безпосередньо самим виконавцем –
фізичною особою-підприємцем.
Таким чином, з огляду
на ризики та переваги, взаємодія з платниками єдиного податку третьої групи є
більш вигідною для отримувача послуг.
юрист / lawyer
067 86 244 17
067 86 244 17
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар