Відповідно
до п. 200.1. ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до
Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як
різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та
сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Бюджетне
відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на
підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на
додану вартість за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 п. 14.1. ст. 14
ПКУ).
Існує три
варіанти використання від’ємного значення з ПДВ (п. 200.4 ст. 200 ПКУ):
а) враховується у зменшення суми податкового
боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому
числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині,
що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього
Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в
разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за
заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем
товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам
таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не
перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього
Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на
поточний рахунок платника податку та/або
у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого
платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового
кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Для
бюджетного відшкодування необхідно подати заяву та декларацію.
До податкової
декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків
додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних
декларацій (п. 200.8 ст. 200 ПКУ).
Форма заяви
про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної фінансової політики (п. 200.9. ст 200 ПКУ).
Заяви про
повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв
про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх
отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Податковий
орган:
1. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті
76 ПКУ (), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації
або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
2. Якщо сума до відшкодування більше 100 тис. грн., то це є
підставою для позапланової перевірки платника податків платником подано
декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану
вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього
Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке
становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78 ПКУ).
Контролюючий
орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком
подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана
після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести
документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми
бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення,
сформованого за операціями:
-
за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені
документальними перевірками;
-
з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року
у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування,
визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Рішення
про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення
граничного строку проведення камеральної перевірки.
Отже, або проводиться протягом одного місяця камеральна
перевірка, або якщо вона не була проведена, приймається рішення про проведення
позапланової податкової перевірки.
Заява про
бюджетне відшкодування повинна бути подана впродовж 1095 днів, що
підтверджується і судовою практикою (Постанова ВАСУ від 16.08.2017 у справі № К/800/8178/16, Постанова ВС у справі № К/9901/2471/17 (810/4220/16) від
23.01.2018) натомість інші види
використання від’ємного значення з ПДВ такої вимоги законодавства не
містять (Ухвала ВАСУ від 15.11.2017 у справі №
К/800/41979/14, Постанова ВАСУ від 22.11.2017 у справі № К/800/39011/14):
1.
«Платник податку, який має право на отримання
бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного
відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та
заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у
податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його
відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї
статті (п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України).
Згідно п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення
надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках,
передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за
днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що її застосування (та
встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник прийняв
рішення про відшкодування ПДВ із бюджету та звернувся до контролюючого органу
із заявою в установленому Кодексом порядку.
Таким чином, враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини
справи, зокрема відносно того, що позивач не заявляв свого наміру на
відшкодування податку на додану вартість з бюджету, відповідного рішення не
приймав та не звертався до контролюючого органу з необхідною заявою, суди
попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем безпідставно
застосовано положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, які
визначають строки давності саме для подання заяви про бюджетне відшкодування
податку, у зв'язку з чим зменшення позивачу від'ємного значення сум ПДВ через
пропущення строків давності є помилковим».
2.
«Пунктом
102.5 ст. 102 Податкового кодексу
України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових
зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом,
можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої
переплати або отримання права на таке відшкодування.
Таким чином, платник податку самостійно приймає рішення
про повернення суми бюджетного відшкодування, про що подає відповідному
контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми
бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Однак
право на заявлення такої суми до бюджетного відшкодування обмежено строком
давності у 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке
відшкодування, яке, в свою чергу, виникає в наступному звітному періоді після
періоду, в кому здійснена фактична сплата податку на додану вартість
постачальникам товарів. При цьому такий строк не поширюється на правовідносини,
що виникли з приводу формування платником суми від'ємного значення з податку на
додану вартість, яке може бути заявлено до бюджетного відшкодування за визначених
Кодексом умов.
Отже враховуючи те, що позивач у декларації за грудень
2014 року заявив суму до бюджетного відшкодування та включив до нього суми
від'ємного значення ПДВ в розмірі 160 155,00 грн., право на яке у Товариства
виникло у січні - жовтні 2011 року, висновок суду першої інстанції про
відсутність у Товариства права на відшкодування з бюджету ПДВ у зазначеному
розмірі, у зв'язку з пропущенням 1095-денного терміну, є обґрунтованим».
3.
Пунктом
102.5 ст. 102 ПК встановлено, що заяви
про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування
у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня,
що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке
відшкодування.
Застосувавши наведені правові
норми, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що норма пункту 102.5 ст. 102 ПК, якою встановлено
присічний строк на звернення платника податків щодо повернення надміру
сплачених сум податків або їх відшкодування,
не поширюється на порядок декларування від'ємного значення ПДВ, яке
виникло після бюджетного відшкодування і згідно з підпунктом «б» пункту 200.1
ст. 200 ПК включається до податкового кредиту в податковій декларації за
наступний податковий звітний період. Такий висновок суду відповідає буквальному
тлумаченню норм пункту 102.5 ст. 102 та підпункту «б» пункту 200.5 ст. 200 ПК,
за правилами якого правова норма застосовується відповідно до її текстового
(буквального) змісту. Інші способи тлумачення застосовуються в разі, якщо
буквальне (текстове) тлумачення не дає можливості встановити дійсний зміст
норми.
4.
Відмовляючи
у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того. що оскільки
позивач не скористався правом на
отримання бюджетного відшкодування у розмірі 1668500,00 грн. у 1095-тиденний
строк, він позбавлений можливості включати цю суму до від'ємного значення після
спливу цього строку.
Однак, такі висновки судів не відповідають правильному
змісту вищевказаних правових норм.
Норма пункту 102.5
ст. 102 ПК, якою встановлено присічний строк на звернення платника податків
щодо повернення надміру сплачених сум податків або їх відшкодування, не поширюється на порядок декларування
від'ємного значення суми ПДВ, яке виникло після бюджетного відшкодування і
згідно з підпунктом «б» пункту 200.1 ст. 200 ПК включається до податкового
кредиту в податковій декларації за наступний податковий звітний період. Це
відповідає буквальному тлумаченню норм пункту 102.5 ст. 102 та підпункту «б»
пункту 200.5 ст. 200 ПК, яке ґрунтується на правилі, згідно з яким правова
норма застосовується відповідно до її буквального змісту. Інші способи
тлумачення застосовуються в разі, якщо буквальне (текстове) тлумачення не дає
можливості встановити дійсний зміст норми.
Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий
зміст правового регулювання, встановленого вищевказаними нормами та зробили
помилковий висновок про обмеженість права платника податку відображати від'ємне
значення ПДВ строком, встановленим пунктом 102.5 ст. 102 ПК (1095 днів).
З моменту, коли
сума відшкодування є узгодженою (з дати, визначеної в п.
200.12 ПКУ) на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного
відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів,
після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує
таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку
в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок
сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника
податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти
операційних днів (п. 200.13 ПКУ).
ВИСНОВКИ:
>>> документи на відшкодування
(заява + форма розрахунку відшкодування + декларація = затвердженої форми)
протягом 1095 з дати виникнення права на відшкодування
>>> проведення перевірки (камеральної,
позапланової) 30/60 днів
>>> узгоджена/не узгоджена сума
>>> якщо узгоджена, то казначейська служба перераховує впродовж
5 операційних днів кошти.
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар