У жовтні минулого року парламентом
були прийняті зміни до ЗУ «Про вищу освіту», які набули чинності з 1 січня 2017
року.
Слід виходити з того, що існує дві
групи осіб: нинішні студенти, які навчаються за рахунок держави, і на яких не
поширюються видозмінені норми ЗУ «Про
вищу освіту», а також майбутні студенти, які вступатимуть до вишів в 2017 році.
Суть змін зводиться до того, що
відтепер обов’язкове відпрацювання застосовується до студентів, які навчаються на
державному замовленні у військових навчальних закладах, натомість обов’язкове
відпрацювання для майбутніх лікарів було скасовано.
Відтепер навчальні заклади лише
сприяють працевлаштуванню та не зобов’язані здійснювати працевлаштування своїх випускників.
Проте слід звернути увагу і на те, що абітурієнти,
а саме: майбутні лікарі та вчителі, - зараховуються на бюджетне навчання в першу
чергу, якщо погоджуються відпрацювати три роки у сільській місцевості, але випускникам
вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання
не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава
відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з
опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Теоретично може скластися ситуація,
коли охочих відпрацювати в сільській місцевості серед абітурієнтів до
навчального закладу взагалі не
виявиться, і тому як такого обов’язкового відпрацювання не буде.
Отже, не можна говорити про те, що
абітурієнтів-бюджетників (лікарів, вчителів) повністю наділили правом вільного
вибору місця роботи та звільнили від відпрацювання.
Незважаючи на законодавчі нововведення
ряд нормативних актів не були приведені у відповідність до змін законодавства:
так, Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за
державним замовленням, затверджений Постановою КМУ за № 992 від 22.08.1996 року,
був прийнятий на виконання статті 52 ЗУ «Про освіту», і цією статтею закону
передбачалася обов’язковість у відпрацюванні, проте ця норма закону не діє з
середини 2014 року, натомість спеціальний закон, тобто ЗУ «Про вищу освіту» не
містив обов’язку у відпрацюванні та був та є пріоритетним у застосуванні перед
положеннями ЗУ «Про освіту». Більше того, законодавчо не прописана процедура відшкодування
вартості навчання за рахунок коштів державного бюджету, хоча на нього є
посилання в Указі Президента України «Про заходи щодо реформування системи
підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних
закладів" від 23 січня 1996 року за № 77/96) посилаються на законодавчо
визначений порядок відшкодування вартості.
Але все це не заважало стягувати кошти
з випускників, а левова частка спорів вирішувалася на користь держави.
Загалом, з урахуванням законодавчих змін у
держави є як мінімум чотири роки для того, щоб створити умови для проживання
студентів, які виявили бажання навчатися на державному замовленні та погодилися
відпрацювати в сільській місцевості не менше трьох років. У випадку
невиконання, неналежного виконання взятих державою таких зобов’язань, цілком
реально випускники будуть оскаржувати своє направлення на відпрацювання.
Євген Власов
0678624417
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар