---/---
[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація | Розблокувати податкову накладну | Виведення з ризикових | Не приймають таблиці даних платника податків ]
На сьогоднішній день виходити з тіні «криптовалютників» змушує фінансовий моніторинг банків, адже законодавство про фінансовий моніторинг визначає, що таке «віртуальний актив», а операції з ним, що перевищують 30 тис. грн є предметом аналізу та контролю з боку банків. Натомість, що пропонує податкове законодавство з огляду на оптимальну модель ведення такого бізнесу.
Варіант № 1. Декларування та оподаткування доходів як звичайної фізичної особи
Обов’язок щодо подачі річної декларації визначається положеннями ст. 179 Податкового кодексу України (ПКУ).
До 1 травня поточного року слід задекларувати доходи минулого року, а до 1 серпня – сплатити податки за цим задекларованим доходом – 18% ПДФО та 1,5% військового збору, при цьому сплачується із всього доходу, а не прибутку (дохід «мінус» витрати), деякі бухгалтери розглядають крипто валюту як рухоме майно, яке відповідно до положень податкового законодавства має оподатковуватися за ставкою 5% ПФДО та 1,5% військового збору.
Про необхідність декларування доходу від продажу криптовалюти йдеться в підкатегорії 103.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурси.
По суті, сама історія з декларуванням/не декларуванням може виникнути під час фінансового моніторингу, оскільки деякі банки перестраховуються та рекомендують своїм клієнтам надати декларацію про свій майновий стан.
Варіант № 2. ФОП краще, аніж не ФОП?
По-друге, ЄСВ ніхто не скасовував, а це 1 320,00 грн в 2021 році щомісяця.
По-третє, постає питання з РРО. Якщо все здійснювати в безготівковій формі через Приват24 або ж через термінали саме банківські, то РРО не потрібно застосовувати, навіть при доході більшому ніж 1 млн грн.
По-четверте, як правило, операції з криптовалютою відбуваються зі звичайними фізичними особами (не ФОП), а тому якщо покупцем буде виступати ФОП, то він якраз буде відносно такого продавця виступати податковим агентом з усіма похідними проблемами із цього: (1) необхідністю декларування доходу, отриманого таким покупцем, (2) утриманням податку на доходи фізичних осіб, а також військовим збором, а це, загалом, 19,5% із суми операції.
Крім того не слід забувати і про різноманітну відповідальність, що передбачена чинним законодавством.
Відповідно до п. 125.1-1 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 % (50%, 75%) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, в залежності від кількості порушень упродовж 1095 днів.
Більше того, можна наразитися і на пеню, що нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ: вона може бути і 100% річних, і 120% річних облікової ставки НБУ за кожний день.
Також п. 119.1 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
І куди ж без адміністративної відповідальності, звісно, штрафи не такі великі як фінансові (податкові), але тим не менше:
Немає коментарів:
Дописати коментар