Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо окремих питань, пов’язаних із продажом (реалізацією) квитків, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Одним із видів діяльності Товариства є «надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність» (КВЕД 79.90). Для надання послуг із продажу (реалізації) квитків Товариство (агент) укладає з організаторами концертно-розважальних та інших масових заходів (принципалами) договори щодо розповсюдження квитків (агентські договори).
Умовами таких договорів передбачено, що Товариство (агент) зобов’язується надати організатору (принципалу) послуги з розповсюдження від імені, під контролем і в інтересах останнього погоджених сторонами квитків, які надають право глядачам відвідувати та переглядати події організатора (принципала), а принципал зобов’язується приймати надані Товариством (агентом) послуги і оплачувати йому їх вартість (агентську винагороду).
При цьому договором встановлено винагороду Товариству (агенту) за продаж (реалізацію) квитків організатора (принципала), а саме: фіксований відсоток від сукупної вартості проданих Товариством квитків організатора (принципала).
Товариство (агент) зобов’язане перерахувати організатору (принципалу) отримані від продажу (реалізації) квитків кошти (за вирахуванням) суми своєї агентської винагороди.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) на кого організатор (принципал), який є платником ПДВ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), дотримуючись вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, а саме: на кінцевого споживача, чи на Товариство (агента)?;
2) чи повинно Товариство (агент) складати зведену податкову накладну на кінцевого споживача та податкову накладну на свою агентську винагороду, яка зазначену в агентському договорі. Чи має право Товариство (агент) складати податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН виключно на свою агентську винагороду, не враховуючи загальну вартість квитка?;
3) на яку суму Товариство (агент) повинне скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, а саме: на загальну суму надходження (з урахуванням вартості квитка) чи виключно на розмір своєї агентської винагороди?;
4) чи не буде порушенням з боку Товариства (агента) перерахування організатору (принципалу) суми грошових коштів після утримання агентської винагороди, передбаченої агентським договором в описаній у зверненні ситуації?;
5) за якою ставкою ПДВ (20 відс. чи 7 відс.), починаючи з 01.01.2021 Товариство (агент) повинно складати податкові накладні на покупців квитків?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України
від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі -
Порядок № 452).
Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами - підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу I Порядку № 452).
Згідно з пунктом 1.2 розділу I Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі - АСПК) - програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи - спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами - підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток - документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу;
ціна квитка (абонемента) - вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з абзацом четвертим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ставку ПДВ у розмірі 7 відс. встановлено від бази оподаткування до операцій з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг.
Особливості складання податкових накладних у разі постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, та за щоденними підсумками операцій визначено пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Щодо питання 1
З огляду на описану у зверненні ситуацію організатор (принципал), який зареєстрований як платник ПДВ, є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру покупцям (кінцевим споживачам).
Таким чином, за операцією з постачання таких послуг організатор (принципал) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні на покупців (кінцевих споживачів), виходячи із договірної вартості таких послуг, тобто з вартості проданих (реалізованих) квитків, незалежно від того, чи продаж (реалізація) квитків здійснюється ним самостійно, чи із залученням агентів – розповсюджувачів квитків (у тому числі Товариства).
Так, у разі якщо згідно з відповідним договором продаж (реалізація) квитків здійснюється агентом - розповсюджувачем квитків (у тому числі Товариством), то на дату перерахування таким агентом на рахунок організатора (принципала) коштів, отриманих від продажу (реалізації) квитків, організатор (принципал) зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти на покупця (кінцевого споживача) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Щодо питань 2, 3 і 5
З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство (агент) не є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснює лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору (принципалу) у межах агентського договору.
Таким чином має місце операція Товариства (агента) з постачання організатору (принципалу) агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору (принципалу) у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 20 відс. як до 01.01.2021, так і після вказаної дати.
За такою операцією Товариство (агент) повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора (принципала) виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору (принципалу) агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру, а також незалежно від того, чи організатор (принципал) зареєстрований як платник ПДВ, чи ні.
При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства (агента) відсутні.
Щодо питання 4
Роз’яснення щодо господарських взаємовідносин між суб’єктами господарювання, у тому числі порядок здійснення розрахунків між ними, не належить до компетенції ДПС.
Водночас ДПС інформує, що основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 – 305 ГКУ.
Частиною першою статті 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).
Щодо вказаних у зверненні індивідуальних податкових консультацій та викладених у них висновків слід зазначити, що такі консультації були надані конкретним платникам податку на відповідні їх звернення, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, та мають індивідуальний характер.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ. Одним із видів діяльності Товариства є «надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність» (КВЕД 79.90). Для надання послуг із продажу (реалізації) квитків Товариство (агент) укладає з організаторами концертно-розважальних та інших масових заходів (принципалами) договори щодо розповсюдження квитків (агентські договори).
Умовами таких договорів передбачено, що Товариство (агент) зобов’язується надати організатору (принципалу) послуги з розповсюдження від імені, під контролем і в інтересах останнього погоджених сторонами квитків, які надають право глядачам відвідувати та переглядати події організатора (принципала), а принципал зобов’язується приймати надані Товариством (агентом) послуги і оплачувати йому їх вартість (агентську винагороду).
При цьому договором встановлено винагороду Товариству (агенту) за продаж (реалізацію) квитків організатора (принципала), а саме: фіксований відсоток від сукупної вартості проданих Товариством квитків організатора (принципала).
Товариство (агент) зобов’язане перерахувати організатору (принципалу) отримані від продажу (реалізації) квитків кошти (за вирахуванням) суми своєї агентської винагороди.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) на кого організатор (принципал), який є платником ПДВ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), дотримуючись вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, а саме: на кінцевого споживача, чи на Товариство (агента)?;
2) чи повинно Товариство (агент) складати зведену податкову накладну на кінцевого споживача та податкову накладну на свою агентську винагороду, яка зазначену в агентському договорі. Чи має право Товариство (агент) складати податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН виключно на свою агентську винагороду, не враховуючи загальну вартість квитка?;
3) на яку суму Товариство (агент) повинне скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, а саме: на загальну суму надходження (з урахуванням вартості квитка) чи виключно на розмір своєї агентської винагороди?;
4) чи не буде порушенням з боку Товариства (агента) перерахування організатору (принципалу) суми грошових коштів після утримання агентської винагороди, передбаченої агентським договором в описаній у зверненні ситуації?;
5) за якою ставкою ПДВ (20 відс. чи 7 відс.), починаючи з 01.01.2021 Товариство (агент) повинно складати податкові накладні на покупців квитків?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України
від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі -
Порядок № 452).
Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами - підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу I Порядку № 452).
Згідно з пунктом 1.2 розділу I Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі - АСПК) - програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи - спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами - підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток - документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу;
ціна квитка (абонемента) - вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з абзацом четвертим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ставку ПДВ у розмірі 7 відс. встановлено від бази оподаткування до операцій з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг.
Особливості складання податкових накладних у разі постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер, та за щоденними підсумками операцій визначено пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Щодо питання 1
З огляду на описану у зверненні ситуацію організатор (принципал), який зареєстрований як платник ПДВ, є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру покупцям (кінцевим споживачам).
Таким чином, за операцією з постачання таких послуг організатор (принципал) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні на покупців (кінцевих споживачів), виходячи із договірної вартості таких послуг, тобто з вартості проданих (реалізованих) квитків, незалежно від того, чи продаж (реалізація) квитків здійснюється ним самостійно, чи із залученням агентів – розповсюджувачів квитків (у тому числі Товариства).
Так, у разі якщо згідно з відповідним договором продаж (реалізація) квитків здійснюється агентом - розповсюджувачем квитків (у тому числі Товариством), то на дату перерахування таким агентом на рахунок організатора (принципала) коштів, отриманих від продажу (реалізації) квитків, організатор (принципал) зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти на покупця (кінцевого споживача) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Щодо питань 2, 3 і 5
З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство (агент) не є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснює лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору (принципалу) у межах агентського договору.
Таким чином має місце операція Товариства (агента) з постачання організатору (принципалу) агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору (принципалу) у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 20 відс. як до 01.01.2021, так і після вказаної дати.
За такою операцією Товариство (агент) повинно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора (принципала) виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору (принципалу) агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру, а також незалежно від того, чи організатор (принципал) зареєстрований як платник ПДВ, чи ні.
При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства (агента) відсутні.
Щодо питання 4
Роз’яснення щодо господарських взаємовідносин між суб’єктами господарювання, у тому числі порядок здійснення розрахунків між ними, не належить до компетенції ДПС.
Водночас ДПС інформує, що основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 – 305 ГКУ.
Частиною першою статті 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).
Щодо вказаних у зверненні індивідуальних податкових консультацій та викладених у них висновків слід зазначити, що такі консультації були надані конкретним платникам податку на відповідні їх звернення, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, та мають індивідуальний характер.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
Немає коментарів:
Дописати коментар