Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення Адвокатського об’єднання в інтересах компанії (далі – Компанія) щодо оподаткування доходів нерезидента у зв’язку з продажем українській компанії корпоративних прав компанії нерезидента, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Як зазначено у зверненні, Компанія планує укласти договір купівлі-продажу 100% корпоративних прав юридичної особи резидента Республіки Кіпр із продавцем – юридичною особою резидентом Республіки Кіпр.
Як зазначено у зверненні, Компанія планує укласти договір купівлі-продажу 100% корпоративних прав юридичної особи резидента Республіки Кіпр із продавцем – юридичною особою резидентом Республіки Кіпр.
Компанія – продавець є податковим резидентом Республіки Кіпр та має відповідний документ, що підтверджу статус податкового резидента. Компанія, корпоративні права якої є об’єктом купівлі-продажу, ані прямо, ані опосередковано не володіє і не користується на правах довгострокової оренди яким-небудь нерухомим майном, розташованим на території України.
Купівля-продаж здійснюватиметься за ціною вище номінальної вартості 100% корпоративних прав компанії, яка придбавається. Ціна купівлі-продажу сплачуватиметься покупцем на інвестиційний рахунок продавця – нерезиденти, відкритий в українському банку. Валюта платежу – українська гривня.
Враховуючи вищевикладене, Адвокатське об’єднання просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи підлягає оподаткуванню в Україні дохід, виплачений резидентом юридичній особі нерезиденту (резиденту Республіки Кіпр) за договором купівлі-продажу корпоративних прав (100%) юридичної особи резидента Республіки Кіпр?
Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.
Відповідно до підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу для цілей пункту 141.4 статті 141 Кодексу такими доходами, зокрема є прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Абзацом першим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Водночас абзацом одинадцятим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу передбачено, що прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
Таким чином, доходами нерезидента (для цілей застосування підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) є прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу (відчуження) корпоративних прав в іноземній компанії, яка утворена відповідно до законодавства іншої держави (Республіки Кіпр), та відповідають умовам:
у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі якщо здійснення нерезидентом операцій з продажу (відчуження) корпоративних прав в іноземній компанії, яка утворена відповідно до законодавства іншої держави (Республіки Кіпр), не відповідають умовам абзаців «а» та «б» підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, такий дохід не є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.
Згідно з статтею 3 Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (із змінами і доповненнями, внесеними листом Міністерства закордонних справ України від 10.10.2013 № 72/14-612/1-3330, Протоколом від 11.12 2015) (далі – Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013 (Закон України № 412–VІІ) та є чинною в українсько-кіпрських податкових відносинах з 07.08.2013, визначено, що її положення поширюються на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (стаття 1 Конвенції) і поширюються на податки, серед яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (стаття 2 Конвенції).
Статтею 13 Конвенції визначено «Доходи від відчуження майна».
Відповідно до пункту 6 статті 13 Конвенції «доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню у цій Договірній Державі».
Таким чином, з урахуванням норм пункту 6 статті 13 Конвенції, доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 статті 13 Конвенції оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню у Договірній Державі (Республіки Кіпр).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар