Як
відомо, у 2015 році ми отримали Службу з питань праці, яка увібрала в себе
інспекцію з питань праці, Держгірпромнагляд (Постанова КМУ
"Про затвердження Положення про Державну службу України з питань
праці" від 11.02.2015 року за № 96).
У
Кодекс законів про працю України у грудні 2014 року внесли зміни в контексті
посилення відповідальності за порушення законодавства про працю, зокрема, ст.
265 КЗпП України.
Станом
на 20.01.2016 року ст. 265 КЗпП України викладена в наступній редакції:
***
Посадові
особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи -
підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді
штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника
до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника
на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без
нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного
працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених
строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених
законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному
обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в
оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо
якого скоєно порушення;
- недотримання встановлених
законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків,
передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову
службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про
мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення
порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог
трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини
другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Штрафи,
накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими
санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених
главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині
другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Штрафи, зазначені в абзаці
другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом
виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення
заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення
трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового
договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного
робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
установлений на підприємстві, в установі, організації.
Виконання постанови
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань
нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на
Державну виконавчу службу.
Сплата штрафу не звільняє від
усунення порушень законодавства про працЮ.
***
Нещодавно
служба з питань праці оприлюднила
свою позицію щодо того, чи підпадає індексація заробітної плати під визначення «мінімальні
державні гарантії»:
Відповідно до статті 12 Закону
України „Про оплату праці“ норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у
святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце
не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини
працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості
їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток;
за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для
підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за
станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу
роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які
мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних
формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших
спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам
в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових
умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами
законодавства України.
Норми і гарантії в оплаті
праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю
України, є мінімальними державними гарантіями.
Відповідно до статті 33 Закону
України „Про оплату праці“ в період між переглядом розміру мінімальної
заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з
чинним законодавством. Статтею 95 Кодексу законів про працю України передбачено,
що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Оскільки
індексація заробітної плати передбачена Кодексом законів про працю України,
вона є мінімальною державною гарантією.
Виникає інше питання, чи буде «подвійним
порушенням законодавства про працю» - не індексація та, відповідно, невиплата індексації.
(1) за неідексацію – 10-и кратний
розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення, за кожного
працівника.
(2) за невиплату індексації –
3-и кратному розмірі мінімальної заробітної плати, лише за факт, незалежно від
кількості порушень відносно працівника, працівників.
Слід зазначити, що на сьогодні
немає затвердженого КМУ Порядку накладання штрафів в порядку ст. 265 КЗпП
України.
Як
роз’яснює Держпраці у своїй консультації, порядок накладення штрафiв вiдповiдно
до ст. 265 КЗпП сьогоднi перебуває на узгодженнi iз зацiкавленими державними
органами.
І
хоча в ст. 265 КЗпП не зазначено строкiв давностi для притягнення суб'єктiв
господарювання до вiдповiдальностi. Таким чином, має бути застосовано загальнi
строки давностi, встановленi ст. 114 Податкового кодексу України (три роки).
юрист / lawyer
067 86 244 17
067 86 244 17
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар