[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація | Розблокування податкових накладних | Виведення з ризикових | Приймання таблиці даних платника податків ]
Як зазначено у зверненні, ФГ має намір провести реорганізацію шляхом приєднання до іншого суб’єкта господарювання (далі – ФГ-1, правонаступник).
У ФГ наявні податкові накладні, що складені постачальниками на
ФГ та у реєстрації яких в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі –
ЄРПН) відмовлено контролюючим органом. При цьому позов щодо реєстрації
таких податкових накладних в ЄРПН на даний час розглядається у суді.
ФГ
просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного
питання: якщо зазначені податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН
згідно з рішенням суду після того, як ФГ буде реорганізоване (приєднане
до ФГ-1), то чи зможе правонаступник (ФГ-1) віднести до податкового
кредиту суми ПДВ згідно з такими податковими накладними?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Статтею
5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та
законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання
відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у
ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому
іншими законами.
Відповідно до підпункту 98.1.2 пункту 98.1
статті 98 ПКУ під реорганізацією платника податків розуміється зміна
його правового статусу, яка передбачає злиття платників податків, а саме
передача майна платника податків до статутних фондів інших платників
податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який
зливається з іншими.
Згідно з підпунктом 16.1.10 пункту 16.1
статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим
органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або
реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного
рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення
покладено законом на орган державної реєстрації).
Згідно з
пунктом 3.15 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на
додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
17.11.2014 за № 1456/26233 (зі змінами) (далі - Положення), особа,
утворена у результаті реорганізації платника ПДВ (крім особи, утвореної
шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена
особа в порядку, визначеному ПКУ та Положенням, у тому числі у разі,
коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з
розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Пунктом
44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники
податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників,
пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових
зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів
бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,
пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких
передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування
показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не
підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1
статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та/або анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 ПКУ.
Пунктом
184.1 статті 184 ПКУ встановлено, що реєстрація особи як платника ПДВ
діє до дати анулювання реєстрації як платника податку такій особі, яка
проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається
у випадках, визначених у підпунктах «а» - «з» пункту 184.1 статті 184
ПКУ.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку
така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового
кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 ПКУ).
У
разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним
(податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає
за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем
анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПКУ).
Пунктом
202.1 статті 202 ПКУ встановлено, що звітним (податковим) періодом є
один календарний місяць. Якщо податкова реєстрація особи анулюється в
інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним
(податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого
місяця та закінчується днем такого анулювання.
Пунктом 198.1
статті 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться,
зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з
придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.
Згідно
з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту
суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням
товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими
накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи
не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими
видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету
при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами,
передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Підставою для
нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту
отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з ЄРПН.
Відповідно
до пункту 198.7 статті 198 ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає
включенню до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання,
злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту
правонаступника у наступному періоді після підписання передавального
акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в
разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу
податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника,
що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого
органу.
Форму та Порядок заповнення і подання податкової
звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).
Податкова
звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка
зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V ПКУ (пункт 7
розділу I Порядку № 21).
Відповідно до пункту 13 розділу III
Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми
від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового
кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник
податку має право подати заяву про перенесення такої суми від'ємного
значення до складу податкового кредиту правонаступника. Така заява
подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за
останній (звітний) період реєстрації платником податку.
У разі
підтвердження контролюючим органом за результатами документальної
перевірки сум від'ємного значення правонаступник реорганізованого
платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди
після такого підтвердження заяву про перенесення суми від'ємного
значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту
звітного (податкового) періоду.
Враховуючи викладене та
виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису
питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Підставою
для включення сум ПДВ до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг
є податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. Отже, до моменту реєстрації
в ЄРПН податкової накладної ФГ не має права включити до податкового
кредиту у складі податкової звітності з ПДВ суми ПДВ, зазначені у такій
податковій накладній.
До складу податкового кредиту
правонаступника (ФГ-1) може бути включена сума від'ємного значення, що
підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду платника, що реорганізується (ФГ), якщо така сума
відображена ФГ у складі декларації за останній (звітний) період
реєстрації платником податку та за умови підтвердження такої суми
контролюючим органом за результатами документальної перевірки.
Отже,
якщо внесення відомостей до ЄРПН про реєстрацію податкової накладної на
підставі судового рішення відбуватиметься після анулювання реєстрації
ФГ як платника ПДВ, то підстави для формування податкового кредиту
(наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) виникнуть у
періоді, коли ФГ вже не буде платником ПДВ та, відповідно, не матиме
права на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Таким
чином, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, внесення відомостей
про реєстрацію яких в ЄРПН згідно з судовим рішенням відбудеться після
анулювання реєстрації ФГ платником ПДВ, не можуть бути включені до
складу податкового кредиту правонаступника.
Індивідуальна
податкова консультація має індивідуальний характер і може
використовуватися виключно платником податків, якому надано таку
консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
Маєте запитання?
Немає коментарів:
Дописати коментар