Серед суттєвих нововведень, передбачених Законом України «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення
бізнесу (дерегуляція)» 191-VIII від 12.02.2015 року:
1. Скасовано
обов’язок отримання дозволу на виконання робіт з переобладнання і
перепланування житлового будинку та житлового приміщення, якщо воно не
передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального
користування. Нововведення поширюється, як на власників житла, так і наймачів.
Після завершення відповідних робіт введення об’єкта в експлуатацію не
потребується. Про необхідність скасування подібного дозволу вже заявлялося
урядом ще в 2013 році. На практиці, українці переплановували свої
помешкання без дозволу в сподіваннях на кращі часи, або отримували даний дозвіл
різними способами, в тому числі не зовсім, законними.
2.
Зменшено перелік істотних умов договору оренди землі до трьох: об’єкт оренди
(кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії
договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу
та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та
відповідальності за її несплату.
Мінімальний
строк дії договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення
для ведення товарного сільського господарського виробництва, фермерського
господарства, особистого селянського господарства – 7 років. До нещодавно вимог
до мінімального строку не було. Серед плюсів: для орендодавців
(власників) відпадає необхідність часто реєструвати договори оренди, сприяє
стабільності в землекористуванні, проте ніхто не обмежував сторони
донедавна укладати договори на 5 і більше років. Слід очікувати, що
подібні обмеження активізує чорних ринок «неофіційної» оренди землі.
Вважаємо, що встановлення будь-яких лімітів є логічною в умовах стабільності
та прогнозованості ринку та економіки. Якщо уряд націлений захистити інтереси
власників, а також землю як національне багатство, то орендарі мають бути
простимульовані відповідними пільгами та прийнятними умовами як
рівноправні суб’єкти відносин.
3.
У сфері державної реєстрації підприємців: була змінена процедура розрахунку
ставок реєстраційного збору (раніше прив’язка була до неоподаткованих мінімумів
доходів громадян, а відтепер до мінімальної заробітної плати), а сам розмір
став дещо більшим (в середньому на 10 грн.).
4.
Збільшено ставки виконавчого збору, який стягується з боржника за невиконання
рішень, за якими він був зобов’язаний у визначений строк особисто вчинити певні
дії або утримуватися від їх вчинення: для фізичних осіб з 40 до 60 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (з 680 грн. до 1020 грн.), для юридичних осіб – з 80
до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1360 грн. до 2040 грн.).
В
цілому заявлено про те, що чергові зміни покликані наблизити Україну до
європейських стандартів, проте, на жаль, коли законодавчі зміни стосуються дуже
багатьох сфер (від виконавчого провадження до питань концесії), то це вказує
лише на відсутність системного підходу та вибірковість.
#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність, #порушення_постачальником_податкового_законодавства,
Немає коментарів:
Дописати коментар