вівторок, 15 грудня 2015 р.

Первинні документи тільки українською! А договір є первинним документом?


Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 (далі - Положення), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.


Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватися з  використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм, визначені Законом та Положенням.
П. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному Законом України «Про засади державної мовної політики».
Що стосується визнання чи не визнання договору як первинного документу, то конкретної позиції податкової з цього приводу немає.
Якщо брати до уваги те, що сам факт укладання договору ще не свідчить про здійснення господарської операції,   то договір не можна вважати первинним документом, проте якщо, наприклад, факт передачі об’єкту оренди здійснюється в момент підписання договору, то в такому випадку є факт здійснення господарської операції (руху активів), а отже такий договір можна вважати первинним документом, який повинен бути складений українською мовою.
Слід зазначити, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, до яких, зокрема, належать: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні документи (Лист ДПС України від 25.07.2012 року за № 13316/6/15-1415).


юрист / lawyer
067 86 244 17



#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства, 

3 коментарі:

Eugene сказав...

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.07.2012 р. N 13316/6/15-1415
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула лист <...> і повідомляє.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003 N 254, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, до яких, зокрема, належать: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні документи.

Eugene сказав...


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.01.2015 р. N 31-11410-08-10/871
Щодо первинних документів
Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України на запит щодо первинних документів повідомляє.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 (далі - Положення), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Законом та Положенням визначені обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм, визначені Законом та Положенням.
Ураховуючи зазначене, підприємство може використовувати виготовлені самостійно бланки первинних документів за умови, що такі бланки містять обов’язкові реквізити, передбачені законодавством.
Первинний документ про передачу майна в оренду складається після укладання відповідної угоди при фактичній передачі об’єкта оренди від орендодавця до орендаря.
Якщо ж первинний документ підтверджує факт користування об’єктом оренди орендарем протягом періоду (у даному випадку протягом місяця), то в ньому має зазначатися вартість відповідної послуги (надання майна в оренду) протягом цього періоду. Датою складання такого первинного документа є відповідно дата його підписання.
Водночас повідомляється, що згідно з пунктом 5.1 Положення з метою упорядкованості руху та своєчасності одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообороту, в якому вказується дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.
Директор Департаменту податкової,
митної політики та методології
бухгалтерського обліку М. О. Чмерук

Eugene сказав...





Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Зокрема, п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з частинами першою та другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями, для бухгалтерського обліку господарських операцій підставою є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною першою ст. 1 Закону України від 03 липня 2012 року N 5029-VI "Про засади державної мовної політики" (далі - Закон N 5029) встановлено, що державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо.
Основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні - виключно Законом N 5029, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов у різних сферах суспільного життя (частина перша ст. 4 Закону N 5029).
Державною мовою України є українська мова.
Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом N 5029. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.
Обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення (ст. 6 Закону N 5029).
Відповідно до п. 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному Законом України «Про засади державної мовної політики».
Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.
Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України