---/---
[ Податковий адвокат | Спори з податковою | Податкова консультація | Розблокування податкових накладних | Виведення з ризикових | Приймання таблиці даних платника податків ]
---/---
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкового обліку з податку на прибуток підприємств операції із збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю шляхом внесення додаткового капіталу без збільшення розміру статутного капіталу, і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні заявник повідомив, що є українським суб’єктом
господарювання і перебуває на загальній системі оподаткування.
Засновниками товариства є фізичні особи, яким належать 100% статутного
капіталу.
За господарської необхідності товариство має намір прийняти у склад засновників юридичну особу, що після перереєстрації нового складу засновників, для поповнення обігових коштів товариства, має намір внести додатковий капітал без збільшення розміру статутного капіталу.
Заявник запитує:
1. Чи буде таке надходження додаткових коштів відображатися в податковому обліку при виході даної юридичної особи зі складу засновників товариства?
2. Чи буде такий додатковий капітал розглядатися як прибуток для товариства після виходу зі складу засновників такої юридичної особи?
3. Які виникають додатково податкові обов’язки?
4. Чи мають бути відображені такі додаткові кошти в звітності при виході юридичної особи із складу засновників товариства?
Щодо питань 1-4
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі внесення засновником додаткового капіталу без збільшення розміру статутного капіталу товариства та подальшим виходом такого учасника зі складу товариства.
Вказані операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із внесення додаткового капіталу без збільшення розміру статутного капіталу товариства належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 Кодексу.
Перелік таких осіб визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу. При цьому фізична особа, яка не є платником податків, не входить до такого переліку.
Отже, операція юридичних або фізичних осіб-підприємців, які є платниками ПДВ, з передачі внеску у вигляді товарів до додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу є операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків. Такі ж самі операції з постачання товарів, якщо вони здійснюються резидентом – неплатником ПДВ, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Операції із передачі юридичними та/або фізичними особами-підприємцями внесків у вигляді грошових коштів до додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас зазначаємо, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
За господарської необхідності товариство має намір прийняти у склад засновників юридичну особу, що після перереєстрації нового складу засновників, для поповнення обігових коштів товариства, має намір внести додатковий капітал без збільшення розміру статутного капіталу.
Заявник запитує:
1. Чи буде таке надходження додаткових коштів відображатися в податковому обліку при виході даної юридичної особи зі складу засновників товариства?
2. Чи буде такий додатковий капітал розглядатися як прибуток для товариства після виходу зі складу засновників такої юридичної особи?
3. Які виникають додатково податкові обов’язки?
4. Чи мають бути відображені такі додаткові кошти в звітності при виході юридичної особи із складу засновників товариства?
Щодо питань 1-4
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі внесення засновником додаткового капіталу без збільшення розміру статутного капіталу товариства та подальшим виходом такого учасника зі складу товариства.
Вказані операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із внесення додаткового капіталу без збільшення розміру статутного капіталу товариства належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 Кодексу.
Перелік таких осіб визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу. При цьому фізична особа, яка не є платником податків, не входить до такого переліку.
Отже, операція юридичних або фізичних осіб-підприємців, які є платниками ПДВ, з передачі внеску у вигляді товарів до додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу є операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків. Такі ж самі операції з постачання товарів, якщо вони здійснюються резидентом – неплатником ПДВ, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Операції із передачі юридичними та/або фізичними особами-підприємцями внесків у вигляді грошових коштів до додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас зазначаємо, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Немає коментарів:
Дописати коментар