Приватбанк: иски к государству. Кто кого?

Комментарий для Дело.ua

Однозначно, ситуация с национализацией Приватбанка уникальна для Украины: в этой ситуации больше политической составляющей, нежели юридической, а посему все решает закулисные переговоры.

В ближайшие пару лет в Приватбанк будет регулярно вливаться государственные деньги, поэтому активность бывших и «обиженных» собственников будет каждый раз возрастать с очередной новостью о докапитализации. Ведь не случайно, что 23 июня этого года официально объявляется о докапитализации  на 38,5 млрд. грн. и уже по состоянию на июль месяц подано исков на 9 млрд. грн., следует отметить, что иски подавались в последние три месяца.  Структура исков различна: от обжалования решений НБУ о непризнании тех или иных лиц связанными с банком, поскольку статус связанных лиц предполагает получение компенсаций и определенных выплат, и вплоть до обжалования процедуры смены топ-менеджером, перехода в государственную собственность, в целом.  

Фонд соціального страхування: порушення, відповідальність, штрафи

Види та розміри штрафів.

Адміністративна відповідальність визначається  згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП»).

Первинний документ у рекламі

Важко собі уявити в умовах конкуренції, коли б підприємці не рекламували свою діяльність, продукцію, послуги. Ефективна та дієва реклама прямий шлях до отримання прибутку. Безумовно, що фіскали в кожній господарській операції бізнесмена вбачають порушення та спробу ухилитися від сплати податків.

Витрати на рекламу займають, незважаючи на постійні кризові явища в Україні, центральне місце в структурі видатків підприємства.

Транспортний податок 2017

Наприкінці кожного року українські автомобілісти затамовують подив у передчутті чергових змін податкового законодавства щодо сплати транспортного податку.

У цьому році суттєвих змін відносно сплати цього податку не відбулося. Так, під оподатковування потрапляють як і минулого року легкові автомобілі, зареєстровані відповідно до українського законодавства за фізичними та юридичними особами, з роком випуску не більше 5 років включно (2012 рік), а середньоринкова вартість складає більше 375 мінімальних заробітних плат (1 млн. 200 тис. грн.). Про середньоринкову вартість та отримати розрахунок податку можна скористатися калькулятором на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Переведення дач у житловий фонд: чергові зміни

На даний час діє Постанова КМУ від 29.04.2015 року за № 320 «Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки».

Так, для переведення дачного чи садового будинку в жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради (сільського голови, якщо немає виконкому) такі документи заяву про переведення, копію правовстановлюючого документу на будівлю, письмову згоду співвласників, звіт про проведення технічного  огляду. Натомість для переведення дачних будинків, збудованих до  5 серпня 1992 року, слід ці будинки зареєструвати, а вже потім подавати документи для переведення в житло.

Реєстр речових прав обтяжень

Наприкінці травня цього  року уряд вніс зміни до своєї Постанови в сфері ведення реєстру обтяжень рухомого майна (Постанова КМУ № 384 від 24.05.2017). 7 червня 2017 року документ був  опублікований, але набуде чинності лише через 3 місяці, тобто з 7 вересня 2017 року українці зможуть отримати витяг з реєстру обтяжень рухомого майна через Інтернет кабінет електронних сервісів, де зараз можна отримати витяги з майже 10 різноманітних реєстрів. 

Зараз доступ до реєстру обтяжень на рухоме майно мають лише приватні нотаріуси та державні нотаріальні контори, а також сам держатель реєстру – ДП «Національні інформаційні системи», тобто якщо держатель реєстру та державні нотаріальні контори видавали витяги за собівартістю, яка зараз складає 34 грн., то приватні нотаріуси ще додатково стягували кошти за свої послуги.

Перевірки від інспекції праці: контрольний постріл по бізнесу?

Держава «любить» контролювати, наглядати, а ще забороняти та штрафувати. За останні три роки замість створення нових робочих місць та комфортних умов для ведення бізнесу маємо захмарні штрафи, нескінченні перевірки в умовах мораторію, а також подвійне підвищення мінімальної заробітної плати.

Підприємці в багаторічних боях з митними та фіскальними органами випрацювали певні лазівки та ефективні способи захисту своїх прав під час перевірок. Тому у посадовців виникла необхідність у модифікації контролю через надання державному органу широких повноважень нагляду, цим органом стала інспекція праці.