Якої тривалості може бути надана відпустка працівникові, якщо його робоче місце знаходиться в зоні проведення АТО?

 | Правова допомога |  ЮК "Крапка" | Судовий захист |

Відповідно до положень ст. 26 ЗУ «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Таким чином, лише за взаємною згодою сторін надається відпустка строком не більше 15 календарних днів.

Проте ні для кого не секрет, що в зоні проведення АТО знаходитися небезпечно, не кажучи, вже про повноцінну роботу.

Тому на практиці роботодавці примусово на власний ризик або відправляли працівників у неоплачені відпустки на період більший аніж 15 календарних днів або ж фіксували простої та виплачували працівникам 2/3 заробітної плати, або звільняли за прогули, або табелювали невиходи на роботу та не здійснювали оплати за ці дні.

Тим не менше, в своєму листі Мінсоцполітики від 11.08.2014 року за № 8946/0/14-14/13 визначило, що неможливість повернення працівника на підприємство, яке знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не є простоєм.

Також, Мінсоцполітики у своєму Листі від 08.07.2014 року за № 7302/3/14-14/13 роз’яснило, що працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення антитерористичної операції, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення антитерористичної операції і не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров'я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України на підставі «прогул».

Проте такі позиції Мінсоцполітики в законодавчому полі поки, що не знайшли свого закріплення.

Нещодавно, 1 лютого 2015 року набули чинності зміни до ст. 25 ЗУ «Про відпустки». Законодавчі нововведення частково вирішили питання щодо надання відпустки необмеженої тривалості. До цього максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін складала 15 календарних днів (ст. 26 ЗУ «Про відпустки»).

Відтепер роботодавці отримали можливість відправляти  працівників на період проведення у відповідному населеному пункті АТО з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

Однак, така відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку, по-перше, лише за бажанням самого працівника, крім того, законом не врегульована ситуація, коли об’єктивно отримати заяву чи безпосередньо поспілкуватися з працівником роботодавцю неможливо, по-друге, досі на законодавчому рівні не визначені населені пункти, де триває (тривало) АТО (Розпорядженням КМУ від 05.11.2014 №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»), по-третє, закон зворотної сили не має, а це означає, що до 1 лютого 2015 року роботодавці, по суті, не могли відправляти навіть за згодою сторін в неоплачувані відпустки працівників більшої тривалості, аніж 15 календарних днів (ст. 15 ЗУ «Про відпустки»).

Євген Власов / Евгений Власов / Eugene Vlasov

юрист / lawyer

067 86 244 17

#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,