понеділок, 23 березня 2015 р.

Податок з нерухомості


Наприкінці 2014 року Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, що стосуються, зокрема, оподаткування житлової та нежитлової нерухомості.
Так, наприклад, податкові нововведення торкнулися розмежування нерухомості, відмінної від земельної ділянки, на житлову та нежитлову нерухомості.
Крім того, віднині податок з нерухомості доведеться сплачувати як власникам (юридичним, фізичним особам) житлової, так і нежитлової нерухомості (ст. 266 ПК України).


Проте передбачені і певні виключення з майна, що оподатковується: нерухомість комунальної, державної власності; гуртожитки; об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (МАФи, кіоски, тощо); будівлі промисловості; будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, але гаражі, курники, сараї під виключення не потрапили.
Інформацію про нерухомість податкові органи дізнаються з Державного реєстру речових прав.
Житлова нерухомість (квартири) оподатковується, якщо вона перевищує 60 кв. метрів; житлова нерухомість (будинки) – більше 120 кв. метрів, а щодо різних типів об’єктів житлової нерухомості (квартири, будинки), що знаходяться у власності одного платника податків – більше 180 кв. метрів. Причому оподатковується якраз різниця між неоподатковуваним лімітом (60, 120, 180 кв. м), до якого нерухомість не оподатковується, та фактичним розміром нерухомості.
Проте для нежитлової нерухомості подібні пільги не передбачені. Відповідно до положень Податкового кодексу України до нежитлового майна відносяться будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні (торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування); гаражі; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Це означає, що вся нежитлова нерухомість буде оподатковуватися.
Розмір же самого податку визначається органами місцевого самоврядування у розмірах, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування (на даний час – не більше 24,36 грн. за 1 кв. метр).
Однак слід зазначити, що відносно нежитлової нерухомості законодавець на 2015 рік знизив ставку податку до 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (п. 33 Інші перехідні положення ПК України).
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з ПК України та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Строки для сплатити податку фізичними особами встановлюється в 60 днів з дати вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Слід зазначити, що у випадку переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Оскільки податок з нерухомості обчислюється виходячи тільки з площі, а не з площі та періоду, впродовж якого конкретна особа була власником, то на практиці можлива ситуація, коли майно буде оподатковуватися двічі: податок нарахують попередньому власнику та нинішньому.

юрист / lawyer
067 86 244 17




#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,

1 коментар:

Eugene сказав...

Ставка податку з нерухомості (житлової), відмінної від земельної ділянки, не може бути більшою 2%, а для нежитлової – 1% на 2015 рік. У разі, якщо органом місцевого самоврядування не було прийнято рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то такі податки до прийняття справляються із застосуванням їх мінімальних ставок, встановлених Податковим кодексом України.
Отже, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків. Такої позиції притримується фіскальна служба.