Показ дописів із міткою трудове право. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою трудове право. Показати всі дописи

вівторок, 15 вересня 2015 р.

Чи може бути на підприємстві збільшена щорічна основна відпустка

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про відпустки» основна щорічна відпустка не може бути меншою, аніж 24 календарні дні. Це означає, що відпустка може бути і більшою.

Згідно зі ст. 23 ЗУ «Про відпустки» витрати, пов’язані з оплатою відпусток, зокрема, передбачених ст. 6, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, тобто складають фонд заробітної плати, що є  частиною валових витрат підприємства.

четвер, 10 вересня 2015 р.

Мінімальний та максимальний розмір добових


Відповідно до п. 170.9.1. Податкового кодексу:

Сума добових визначається в разі відрядження:
-        -  у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
-         -  до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.



четвер, 20 серпня 2015 р.

Тривалість відпустки для осіб, які здобувають другу вищу освіту



Статтею 15 ЗУ «Про відпустки» тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.


понеділок, 17 серпня 2015 р.

Надання частини щорічної основної відпустки лише на вихідні дні



Поміж іншого існують варіанти надання частини щорічної основної відпустки лише на вихідні дні. Деякі роботодавці роблять це для того, звісно, якщо працівник не проти, з метою виплати працівникові відпускних, оскільки є приписи в ЗУ "Про відпустки", що компенсації за невикористані відпустки виплачуються лише при звільненні (ст. 24).

У законодавстві немає прямої заборони на надання відпустки виключно по вихідних днях, але при цьому слід пам'ятати, що розмір відпустки основної непереривної має бути не менше 14 днів.

У ревізорів можуть виникнути "сумніви" щодо такої схеми надання відпусток. 






#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,



середу, 12 серпня 2015 р.

Працівники-переселенці – ризик чи спасіння для роботодавця?


Чинним законодавством на роботодавця не покладається обов’язку забезпечити житлом саме конкретного працівника-переселенця.

Крім того з березня-квітня 2015 року передбачена

(1) компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази (ЗУ «Про зайнятість населення»),

(2) компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних місяців, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.

четвер, 30 липня 2015 р.

Сторони можуть змінити позовну давність в трудових відносинах?


Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.


Прийняття на роботу працівника у вихідний день



Чинне законодавство України про працю не містить норм, що забороняють укладати трудовий договір у вихідні дні за умови, що зазначені дні на підприємстві є робочими відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору (додатками до яких зазвичай є графіки роботи, змінності).

Відповідно до статті 24 КЗпП наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлюється під розписку, може бути видано як перед допуском працівника до роботи, так і після фактичного допуску (але в наказі обов'язково має бути зазначатися дата початку роботи).

(Лист Міністерства соціальної політики України від 23.01.2014 р. № 13/06/186-14
"Щодо прийняття на роботу у вихідний день")


юрист / lawyer
067 86 244 17



#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства, 

понеділок, 27 липня 2015 р.

Одинока матір - хто ти?


Перш за все слід зазначити, що чинним законодавством поняття «мати-одиначка» не визначене, а в практиці використовується правова категорія «одинока матір».
Натомість визначення «одинока матір» наведене в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. за № 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 ЗУ «Про відпустки».
Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'ю слід вважати (1) жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; (2) вдову; (3) іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Однак, пункт 5 частини тринадцятої статті 10 ЗУ «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, а тому факт утримання (отримання аліментів) для надання відпустки значення не має.

вівторок, 21 липня 2015 р.

Огляд судової практики з трудового законодавства



Як відомо, у двох юристів, три точки зору, але коли справа доходить до судового розгляду, то такий спір «обростає» численними правовими позиціями конкретних суддів, які на озброєння беруть системний аналіз законодавства та своє внутрішнє переконання.
Незважаючи на те, що в рамках цивільного процесу чималу частку займають трудові спори, від цього якість судових рішень кращою не стає, більше того, судді місцевих судів загальною юрисдикції неохоче «впроваджують» в правозастосовну практику рекомендації та правові висновки Верховного Суду України,  Конституційного Суду України.

середу, 17 червня 2015 р.

Відправити працівника в іншу місцевість: компенсації, добові


Щодо виплати компенсацій у зв’язку з переїздом працівника в іншу місцевість:
Компенсації виплачуються в порядку визначеному Постановою КМУ від 02.03.1998 року за № 225 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість»:
а) вартість проїзду працівника і членів його сім'ї (крім випадків, коли власник або уповноважений ним орган надає для цього відповідні засоби пересування) у порядку і в розмірах, встановлених законодавством для відряджень;
б) витрати на перевезення майна залізничним, водним і автомобільним транспортом (загального користування) вагою до 500 кілограмів на самого працівника і до 150 кілограмів на кожного члена сім'ї, який переїжджає. За згодою сторони, яка приймає, можуть бути оплачені витрати на перевезення майна більшої ваги.

Біда! Стажист на підприємстві!




Стажист - напівпрацівник на підприємстві, а тому має певні особливості. Ним може бути тільки студент, який має освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, "бакалавр”, “спеціаліст” або “кваліфікований робітник”,  та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Стажування здійснюється тільки за  спеціальністю (кваліфікацією) за якою здобувається освіта.
Строку стажування складає до 6 місяців. 
Трудові книжки ведуться на студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності. (п. 1.1 ).

пʼятницю, 22 травня 2015 р.

Як скоро після демобілізації співробітник повинен повернутися на роботу?


Відповідно до положень ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації  зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в якій вони працювали на час призову. Питання компенсації із бюджету в межах середнього заробітку врегульовані на даний час Постановою КМУ «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 04.03.2015 року за  № 105. У випадку, коли однорічний термін для збереження місця роботи та виплати середньої заробітної плати сплив, а мобілізований працівник не вийшов на роботу, то необхідно з’ясувати причину неявки, відсутності на робочому місці. У будь-якому разі звільнити працівника до моменту встановлення причини його відсутності роботодавець не має право, проте вправі зі спливом одного року з дня мобілізації  роботодавець вправі перестати нараховувати середню заробітну плату про що необхідно видати відповідний наказ.

Приймаємо на роботу водія: стандартний пакет документів

Згідно з положеннями ст. 24 КЗпПУ, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Основні вимоги щодо освіти водіїв передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск № 69) «Автомобільний транспорт» Книга 1, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 136 від 14.02.2006. Так, відповідно до п. 4 Розділу ІІ даного Наказу, наприклад, для водіїв транспортних засобів категорії В кваліфікаційними вимогами є повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта (навчальний заклад з підготовки водіїв транспортних засобів), спеціальна підготовка за типовими навчальними планами і програмами підготовки водіїв транспортних засобів категорії B та кваліфікаційна атестація, без вимог до стажу роботи.

вівторок, 21 квітня 2015 р.

Потеря груза в международных автоперевозках: ответственность экспедитора



Для большинства транспортников (перевозчиков, экспедиторов) мантра, состоящая из слов «принять у грузоотправителя», «загрузить», «довезти», «передать грузополучателю», является священной. Ведь качественно исполненный заказ  напрямую влияет на степень «любви» клиента и его желания далее сотрудничать с конкретным перевозчиком.
Как известно, гармония достигается за счет конструктивного взаимодействия двух противоположных стихий и явлений. Транспортники стремятся нести ответственность за потерю груза ровном в том объеме, который бы сильно не влиял на их материальное положение и активы, но, тем не менее, сохранить партнерские отношения с клиентом. Заказчик же понимает, что в украинских реалиях найти ответственного перевозчика, который бы перевозил товар за среднерыночную цену, имел достаточные материальные и кадровые ресурсы и отвечал за потерю груза своими активами, – достаточно сложно. Конфликт интересов, на наш взгляд, кроется именно в цене формирования услуги по перевозке. Перевозчик  нацелен определять цену за свои услуги, исходя из стоимости товара, в то же время логика заказчика сводиться к тому, что цена должна привязываться к километражу, стоимости топлива, оперативности транспортировки, но не как уж к стоимости товара. В условиях конкуренции, побеждает подход клиентов.

четвер, 16 квітня 2015 р.

Ліквідація підприємства: Трудові питання ч. 2


Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі – «Кодекс») визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Відрахування із зарплати працівника: коли можна, а коли зась



За загальним правилом, відрахування із заробітної плати працівника на користь роботодавця у випадках надмірно здійснених виплат роботодавцем можливы лише при наявності рахункової (лічильної) помилки та видання наказу впродовж 1 місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Розмір відрахувань із зарплати працівника не може перевищувати 20%.

четвер, 2 квітня 2015 р.

Індексувати чи не індексувати?





Відповідно до приписів Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку (ст. 95 КЗпП України). Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників входять до складу фонду заробітної плати.
Порядок індексації регламентується Постановою КМУ за № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

середу, 18 березня 2015 р.

Навіщо нам парламент та уряд. У нас же є податкова!




Податкова біжить попереду потягу, трактуючи правові норми на свій смак, перебираючи на себе функції нормотворчого органу.
Так, наприкінці січня 2015 року світ побачив черговий результат нормотворчої роботи податкової – Лист від 29.01.15 № 2627/7/99-99-17-03-01-17 «Про організацію роботи», в якому податкова розтлумачила, що подача заповненої таблиці 5 додатку 4 до Звіту про суми нарахованої заробітної плати в складі обов’язкової звітності є саме тим повідомленням  про яке йдеться в ст. 24 КЗпП України.
Дане питання є актуальним з огляду на те, що законодавець з початку цього року виклав, зокрема, ст. 24 КЗпП України в новій редакції.
Так, при прийманні на роботу працівника роботодавець письмово має оформити відносини та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (на даний час такі функції виконує фіскальна служба) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте на все про все уряду був наданий строк 3 місяці з моменту набуття чинності законодавчих нововведень. Порядку і досі немає, але фіскальній службі відомо як буде по-правильному.

Слід наголосити, що ст. 265 КЗпП України прямо не передбачена відповідальність за порушення процедури повідомлення роботодавцем про взяття на роботу працівника, проте є наступна норма: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - четвертим частини другої ст. 265 КЗпП України - у розмірі мінімальної заробітної плати, - під яку можна підвести і порушення процедури повідомлення. Крім того, штрафи мають право накладати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але знову-таки порядку немає.




#трудові_спори, #податковий_адвокат, #оскарження_звільнення, #господарські_спори, #стягнення_заборгованості, #стягнення_інфляційних, #житловиселення, #АБвласоваВектор, #сімейніспори, #АдвокатськебюроВектор, #familylaw, #аліменти, #податковий_адвокат, #АБвласоваВектор, #фіктивне_підприємство, #фіктивність,  #порушення_постачальником_податкового_законодавства,


понеділок, 16 березня 2015 р.

Порушення трудового законодавства - інструмент шантажу в руках працівника



Як відомо, в ст. 36 КЗпП України закріплені підстави для припинення трудового договору.
Серед підстав є і розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП України).
Так, зокрема, за загальним правилом, працівник вправі припинити трудові відносини, повідомивши про це роботодавця заявою за два тижні до відповідної дати.
Звісно, на практиці існує чимало об’єктивних причин припинити трудовий договір в дату, яку просить сам працівник (хвороба, переїзд, догляд за хворим членом сім’ї, тощо), при цьому надаються роботодавцю підтвердні документи. По суті  ці підстави є об’єктивними в силу приписів законодавства, а роботодавець зобов’язаний їх виконати.

пʼятницю, 13 березня 2015 р.

Ліквідація підприємства: деякі аспекти, ч. 1



В умовах сучасного динамічного світу, події змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Бізнесу постійно доводиться варіювати між айсбергами постійний законодавчих змін, кон’юнктури ринку, протидії конкурентів. Конкуренція – породження ринкової економіки, де перемагає спритніший. Кризові явища призводять до згортання виробництва, припинення діяльності, оптимізації та реорганізації суб’єктів господарювання.